СрІбна Нитка МІж Скелями

42.АПЕЛЬСИН

АПЕЛЬСИН

Хто я?
Хто я?
Хто я?
Апельсин я!

Чорними нитками на частини,
Завжди ріжуся й зі скрипом так ділюся,
Краплями підскакую до люстри.
Краплі світлячками на вогонь,
Хтось до мене вниз — хтось всім вікон.

В тіло моє помаранчеве і пористе,
Сповнене і гіркості, і гордості.
Знята шкіра.
Я без шкіри голий.
Пахну шоколадом, грунтом, гноєм.

Розкриваюсь, ніби жовтий лотос,
Перед всіми.
А на мене ротом,
І очами, що пусті, лиш тільки дивться.
Цитрус — я?
Ще не картина?
Дивно це.

Я без серця — в мене серцевина.
В неї пальцями залазять, як в годинник,
В ті часи, коли він вже не ходить,
Не по час,
Ані по смерть,
Ані по воду.

В мене білі і живі ще зовсім жили,
Бідні капіляри мого тіла.
Ні зубастому,
І вже не на мені,
Завжди павутинням в стороні.

Я ділюся.
Мене ділять на шматки,
На бурштинові і приторні круги.
Й кожен раз десь мій маленький світ,
Тоне в безодні слів — боліт,
По зубах стікає,
Плутається в слині.

Я не хочу бути апельсином.
Мене сонцем лиш зубасті бачать,
Та ніхто не бачить, як я плачу,
Кислотою десь на ваших зв'язках.
Бути апельсином важко!
Ясно?

Ти — лиш фрукт,
А в тебе стільки місій,
Й після кожної ти завжди — мокре місце.
Вичавили.
Видушили.
Досить.

Я — лиш я.
Не апельсин.
Це просто.

Може я людина,
Може ящур,
Може той, в якому лежав ящик,
Може стіни, де себе я бачив,
В дзеркалах, що очі мов собачі,
Може темрява я,
Іскра перед боєм,
Буду всім,
Але лишусь з собою.

Квітка Лісовська

Подобається

#255 в Різне
#6 в Поезія
#59 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 13.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись