СрІбна Нитка МІж Скелями

40. НЕВІДОМА

НЕВІДОМА

Білі губи. Волосся-ліс.
Дятел в грудях. У місках лис
Очі вовчі. От хоч убий.
З синім накипом голубим.

Ніс як в ласки . Язик зміїний.
Скільки звірів в одній людині?
Ні людина Це не про неї.
Вона зовсім з іних матерій.

Шкіра-спадок від крокодила,
А від ворона биті крила
В них і велич і пустота
Що пригвинчені до хребта,

Хребет має струнчастий вигин
Бо колись він був яструбиним .
Але хижість і крила пташці,
Чомусь разом носити важко.

Вставив стержень свій їй у плечі
І подумав так буде легше.
Струнке тіло із лінії голих,
Одягнув своїм пір'ям голуб

Пір'я сипалось і лилося,
Коли бігла вона по дорозі
У вінку знизу і винограду
І цей ліс був нестерпно радий

Як руками в перчатках з кори,
Вона гладила всі сім вітрів
І вітри ті як сірі коти,
Муркотіли, здіймали хвости.

Пацюки тихо лізли на голову,
Та ніхто не зловив таки хто вона
Може мертва, А може жива
Дружка мавки? Чугайстра вдова?

Лиш мурахи сидять десь на рогах,
Знають щось Та не скажуть нічого.
Ані писку ні шику ні слова.
Тож ім'я її хай Невідома.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#272 в Різне
#6 в Поезія
#84 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 29.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись