ШАХ І МАТ
***
Грається в слова неначе в шахи.,
Чорний білий, білий знову чорний,
Очі тільки зиркають з-під шарфу,
Вмоченого в сіль і слід червоний.
Блиснуть ікли під прозорим шовком,
Чорні брови - ластівки злетять,
Сміх воронячий, а кігті наче вовка,
Миттю ляжуть в порядок королівських білу гладь .
І куди поверне туди й дивляться,
Горді, дерев'яні королі,
І руйнуються... Для неї вже не дивно це,
Захарища погублених століть.
Крок уліво крок увправо, ні не розстріл,
В неї в кожній клітці своя квітка,
А в кожній клітці ниють кості,
Всіх пророків воїнів безликих.
Королі ферсі вальти усі герої,
Ну не дати прямо і не взять
Їй не треба брати-віддають самі без бою.
Вона- жінка. Пані хитрість. Шах і мат.
(Квітка Лісовська)
#255 в Різне
#6 в Поезія
#59 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 13.07.2026