СрІбна Нитка МІж Скелями

36.ГРОЗА

ГРОЗА
***
Блимнуло синім потім червоним,
І розіп'ялася ніби на вени ,
Сонце упало в пащу дракона,
Грюкнувши дзвоном пурпурно-зеленим

І зашуміло і затріщало,
Сіль сивиною спадало на землю,
Мов білі устриці кораблі кричали
В чорних калюжах розбившись даремно.

Дуби до асфальту хилились вольтами,
Вились мов змії, і вили аж вовком
У пусті карти складались вольтами,
Їхні скелети прокурені й вогкі.

Лиш рихлий грунт плямкав десь під ногами,
Плутав в хвості і кусав аж за ноги...
Тут тільки я і гроза і тьми плями.
Блимнуло жовтим. Немає нікого.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#271 в Різне
#6 в Поезія
#83 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 30.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись