СрІбна Нитка МІж Скелями

34. ЧОРНА ШЕРСТЬ

ЧОРНА ШЕРСТЬ
***
Це небо стає моїм прапором,
Обмотує чорними лапами,
Слона із пилку пилу й золота,
Усі сім голів храма голого.

Це небо стає темним куполом,
Чортами в богів певно куплене,
Звивається ниткою-гусенню,
Над садом що пахне розпустою .

Це небо чорнильною ковдрою
Накриє погоду немодну ,
І вітер усадить в кінець,
На свій електронний стілець.

Жоржини -вже піймані бджоли,
Зітхнуть один раз у ніколи,
І зникнуть немов так і треба,
У сітці тарантула-неба.

Іскряться дроти-літа нерви,
І тільки зірки-білі черви,
Смиренно несуть свою честь
Й скубуть в неба чорну ту шерсть.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#1206 в Різне
#168 в Поезія
#516 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 20.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись