СрІбна Нитка МІж Скелями

32. МИ (ексфразис до картини Густава Клінта "Поцілунок)"

МИ
***
Без одягу і над безоднею,
З очима отруйно квітковими,
Стояли в Еос мов замотані
З тілами на вид паперовими.

Скелет свій зігнувши навиворіт,
Тонув я в сусальному золоті,
І відкривав не собі тисячі воріт,
В тонкий прямокутник загорнуті.

Коліна твої-білі персики,
Упали на землю із дерева,
Ты муза нічної поетики
Геката афіна чи Єва?

Я тихо ховався між тріщини,
Твої тих смарагдових вен ,
Ці прятки рядками із віршів-
Мій шлях через пекло в Едем

Я-з цегли павук все грибуся,
В Молочній р ріці -твоїй шиї,
І зорі топчу- темні буси,
Що падають, і тихо виють.

Під білими стопами наче
Без жовтого крову мурашки,
Напевно вони лише бачать
Як тіло стає все тяжче.

Як губи-червоні лососі
В скелеті твоїм тихов'язнуть,
У мідних прутах-твоїх косах,
Я тінь Я фантом лише в'язань .

Вишнево каштанове знало,
Розходячись аж на відтінки,
Що буде коли покривало,
Сповзає із плечей твоїх стінки.

І губи - лососі знов вгору,
А ковдра із сонця униз,
Праворуч підстрибнув десь ворон,
Змія вліво сунула хвіст.

І крякнувши канули камені
В смолу нестерпимої ночі,
А може ми там й не стояли і
Одразу нас зжерли ті очі?

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#255 в Різне
#6 в Поезія
#59 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 13.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись