СрІбна Нитка МІж Скелями

30.ВІДЬМИ

ВІДЬМИ 
У таких як ми пітьма в волоссі 
І в очах не океани а болота, 
Спини рівні ну в погляд завжди зкоса ,
Голос з хрипом ну в чай із бергамотом .

У таких як ми червоні губи ,
З присмаком наміченого грунту ,
В нас у кожної своя змія на грудях , 
Власне підмогилля і підгрунтя ,

Що послати на дев'яте коло пекла ,
Одісеїв що оспівують нам тіло , 
Тіло - черв'яків дім , бо там тепло ,
В душі холодно  і їм не зрозуміло . 

От вони туди лізти не хочуть,
Там же пил і бруд і  блуд  і певно слиз ,
Раптом пальчика свого таки намочать ? 
Ага , зараз ! Візьми потім  відітрись ! 


Я живу вже дев'ятнадцять років 
І допитуюсь мабуть мудрішу кожну: ,
-В душу зась навіть на третю крока , 
А під одяг і під шкіру лізти можна ? 

В мудріші просто дивляться й сміються,
Посмішками із воронячих кісток , 
- В тебе ж шпага є в долоні-білім блюдці
І на випередження в кишені завжди крок ,

Якщо шпагу поламають іди боса , 
Якщо ноги , на мітлу і дожини , 
А не зможеш - заплати їх в свої коси 
В тебе й так там повно тарганів .

(Квітка Лісовська)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше