29.КРОКОДИЛИ
***
'Усі твої троянди-червоні світлофори
Навколо автостради гранітно-сіре море,
А в морі сині риби, -рено і ламборгіні ,
А поруч з ними ніби жовтезні крокодили.
У крокодилів пащах, з махеру сині зуби,
І людям стає краще, коли пірнають люди,
У темні і залізні тих крокодилів шлунки,
У цю безодню лізуть втікачки від стосунків.
І довго -довго їдуть, по блюду автостради ,
Але ідуть по сліду за ними ті троянди,
Що на дротах гранітних мов яблука зависли,
Не взяти не розбити. Огидні наче висип.
На лобі того міста де ми колись любили,
А зараз все начисто. Тікаємо в крокодилах.
Колеса-чорні мушлі, і кола по спіралі,
Дивись назад це слушно. Ким були ми? Ким стали?
Наліво чи направо-усе одне і теж,
Світло троянд кривавих, залило вулиць беш,
По колу по квадрату, по ромбу по трапеції,
Застелить розум ватою й вернуся по інерції
Те ж саме сіре море, в тих самих крокодилах,
В ті самі світлофори, поміж яких бродила .
Та тріснуть за століття всі яблука- троянди,
Хоч ти ще малолітня А маєш знати правду,
Червоне світло- завжди кінець усіх історій,
Його одна порада- не те? Memento mori!
(Квітка Лісовська)
#255 в Різне
#6 в Поезія
#59 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 13.07.2026