СрІбна Нитка МІж Скелями

29. КРОКОДИЛИ

29.КРОКОДИЛИ 
***

'Усі твої троянди-червоні світлофори 
Навколо автостради гранітно-сіре море, 
А в морі сині риби, -рено і ламборгіні ,
А поруч з ними ніби жовтезні крокодили. 

У крокодилів пащах, з махеру сині зуби, 
І людям стає краще, коли пірнають люди, 
У темні і залізні тих крокодилів шлунки, 
У цю безодню лізуть втікачки від стосунків.

І довго -довго їдуть, по блюду автостради ,
Але ідуть по сліду за ними ті троянди, 
Що на дротах гранітних мов яблука зависли, 
Не взяти не розбити. Огидні наче висип. 

На лобі того міста де ми колись любили, 
А зараз все начисто. Тікаємо в крокодилах. 
Колеса-чорні мушлі, і кола по спіралі, 
Дивись назад це слушно. Ким були ми? Ким стали? 

Наліво чи направо-усе одне і теж, 
Світло троянд кривавих, залило вулиць беш, 
По колу по квадрату, по ромбу по трапеції, 
Застелить розум ватою  й вернуся по інерції 
Те ж саме сіре море, в тих самих крокодилах, 
В ті самі світлофори, поміж яких бродила .

Та тріснуть за століття всі яблука- троянди,
Хоч ти ще малолітня А маєш знати правду, 
Червоне світло- завжди кінець усіх історій, 
Його одна порада- не те? Memento mori! 

(Квітка Лісовська)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше