СрІбна Нитка МІж Скелями

25 МОНОЛОГ СТАТУЇ ЯНГОЛА

МОНОЛОГ СТАТУЇ ЯНГОЛА

***
Він назвав мене іменем янгола,
Але янголом буть не навчив,
Мене з мармуру виточив й наголо,
Мені душу на тіло надів.

Він поставив мене під софітами,
На холодній і вогкій землі,
Щоб ви люди з засохлими квітами,
Із печер своїх вийти змогли.

І Я думав що це і є людство,
Думав мудрість і є ваш багаж,
А насправді усе-словоблудсво ,
І суспільство- лиш чорний вітраж.

Пам'ятаю каміння летіло,
Крізь різців білу десь огорожу,
І людина підбила людину,
Бо митцем у нас бути негоже.

Він спустився під зоряний насип
Не сказавши вам більше нічого,
Він в мені нісся нести вам щастя
А ви взяли й зреклись мого бога?

Хто ж вам дав тої дурості стільки?
Хто ж вас випустив з урвища аду?
В вас по тисячі змій в тіла стінках,
А зіниці -то келихи з ядом.

Золоті і червоні небесні,
Сороміцько про це і казати.
Я знав: скульптор уже не воскресне,
Та я мав вижати і виживати,

Я збираю вітраж і цілую
Кожен сьомий уламок зі ста
In vino veritas вже не працює,
Працює тільки вина темнота.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#1424 в Різне
#229 в Поезія
#684 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 20.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись