ВОНА
***
Вона -чорний квадрат, і Круг індиго
Вона -трикутний монстр в моїм ліжку,
Вона -примара із синдром вітіліго,
І статуя що з мармуру і тріщин.
Вона у синьому зеленому, у шовку,
У сукні із папірусу і паперу,
Прийшла до мене в лютому-не в жовтні,
Як планували десь небесні режисери.
Квиток украла в Бога десь в кишені,
Так граючись тягнула лотерею,
От і послали так сюди її до мене,
Вона зі мною грає чи я з нею?
Вона перевернула все своїм приходом,
Життя із ніг на голову, годинник,
І сонце вже на заході в нас сходить,
Я добре знаю: Це її провина.
Вона прийшла без попереджень інструкцій,
І без сирен без втомлених сигналів,
Вона прийшла з набором різних функцій,
А Як ввімкнути їх то так і не сказала.
А я сміялась, дивлячись як вічність,
Тихо спадає по тонких її плечах,
Ну треба думати було контракт з Всевишнім,
Підписувала чи із бісиком в очах..
(Квітка Лісовська)
#807 в Різне
#70 в Поезія
#235 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 22.06.2026