СЬОМИЙ ВОРОН *** Всі стіни вмить зійшлися у одну , Немов з уламків битого кришталю , І сьомий ворон в лоно темноти уже пірнув , Ще тридцять на камінні посідали .
І лопнув круглий пурповий диск, Пригвинчений до стелі кров'ю й потом, І дріт хрепта вмить ворона притис , До стінок людської і вітряної плоті .
Осипались мов чорні якорі пір'їни , В кам'янисте пильне море , І вигин спини , помах рук її, Вмить запалив свічки незграбно - голі .
Вона всміхнулась, лише кутиками губ , Що так слухняно з помаранчево - солодких Стали кривавими й солоними , Не суть . Цей смак не пояснити навіть всоте .
Вона була тут тисячі разів , Точніш ховалася ще з ери мезозою , Ще шостий ворон ось сюди її привів , Подалі щоб від замкових героїв .
В у палаці десь , що сиплеться мов Троя , Шукали зниклу у ночі графиню п'яну , Й не знали в який бік цей сьомий ворон І тридцять раненених ще, воронів тікали .
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
