ДРАКОНИ
***
Всі дракони під білими сукнями ,
Всі ліани в волосся заплетені ,
Усі брехні вже дугами гнутими ,
Десь валяються в шафах скелетами .
Все вугілля в очах її чорних ,
Весь пісок під гарячою шкірою,
Вени - вишивка , нитка червона ,
Кожен подих воронкою димною.
Це феномен хорошої дівчинки ,
А якщо зовсім чесно діагноз ,
Що розносить тебе аж до вичинки
Та із нього так мало хто злазить .
Злазять ті хто тримався за лезо
Металевих ключів в коридорі,
І не вірив не вірив залізно ,
Що він вернеться. Скоро вже скоро .
Злазять ті, хто показує космос ,
Не ховаючи під рукавами ,
Злазять ті хто про прихисток просять ,
В жінки в формі , у подруги , в мами .
Я не курва і не Артеміда ,
Я не Бог . Я не смію судити ,
Але так мені хочеться люди ,
Лиш щасливих жінок бачить в світі!
В сукнях чорних і в довгих панчохах ,
І у сім'ях й в морях по коліно ,
Щоби кожна жила ну хоч трохи ,
Борючись за дракона під білим .
І нехай ти от зараз мовчиш ,
Якщо легше мовчи . Маєш право ,
Тільки господи шли їй цей вірш ,
Щоб вона між рядків прочитала .
(Квітка Лісовська)
#807 в Різне
#70 в Поезія
#235 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 22.06.2026