10 ЕКРАН ПОГАС.
***
Екран погас і Я здається теж,
І зайві коми знову комом стали в горлі,
Якби спитали:"хто ти? Де живеш?"
Я би мовчала що живу у телефоні.
Я би сказала що живу серед людей,
І змовчала би, що то вигадані люди,
Але в один не надто гарний день,
Мій тихий зойк когось таки розбудить.
Цей хтось відкриє давно видалений чат,
І втупиться у мене як в примару,
Я ж говорила! Слухайте порад,
Є повідомлення яких читать не мали.
Дві сині пташки знову клюнуть мене в бік,
Я заховаюсь десь під рамкою панелі,
Але запізно, тихий вдих і тихий штрих.
У мене стислились букви-серце в неї.
І місце злочину тепер-простий екран,
Злочинець вже не в розшуку-в мережі.
Думки і спогади, слова-всього лиш спам,
Не піддавайся! не відписуй! Обережно!...
Вібрація, клавіатура, дикий пульс.
Відправлено! Скажи мені навіщо?!
У чаті, в голові вже землетрус...
В мені-брехня. Це пише твій колишній.
Він тебе хвалить, не дає дурних порад,
І не мовчить йому ж не все одно.
Аж тут помилка. Видалено чат.
Контакт в мережі був дуже давно.
Це збій системи був. Це збій думок,
Галюцинація і меседж певно з фейку.
Стихає пульс. Знов рота на замок.
А у смартфона сіла батарейка.
І слава Богу! Сіла і усе !
Не сказане лишилось несказанним,
Якщо ще раз, То може все ж є сенс
Поменше задивлятися в екрани?
(Квітка Лісовська)
#807 в Різне
#70 в Поезія
#235 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 22.06.2026