Коли відхреститься від мене церква,
Повір мені я плакати не буду,
Не витікатиме мій космос грудей центру
Бо завжди будуть люди і буде Будда .
Коли знов скажуть" надто чорна для едему"
Я не піду заради всіх на Боже світло,
Бог є, і він навчив мене писать проблеми,
Він знає кожна з них це голос світу.
Коли птахи розучаться літати,
На сім ключів замки замкнуть й міцніше,
Нарешті буду я спокійно спати,
І з мов Я знатиму лише закляття і вірші.
Коли всі кокони метеликами стануть,
Коли все буде як усі хотіли,
То якби це абсурдно не звучало,
Наявність крил знов поламає. людям крила.
Тому я не кажу що я там хочу,
Чи можу чи не можу вже могти,
Якщо так небу голову морочить,
Не вистачить у неба доброти.
Тому я тут бліда і біла мов сторінка,
Що підло замовкає на столі,
Коли час -крах укаже довга стрілка,
Почну творити... Раз чотири три.
А Я не винна що по імені я-"янгол"
І демон десь за покликом душі,
Та мене викинули просто з того саду!
Сказавши, "А тепер сама бери й біжи."
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.