СрІбна Нитка МІж Скелями

9. КОЛИ ПТАХИ РОЗУЧАТЬСЯ ЛІТАТИ

Коли відхреститься від мене церква,
Повір мені я плакати не буду,
Не витікатиме мій космос грудей центру
Бо завжди будуть люди і буде Будда .

Коли знов скажуть" надто чорна для едему"
Я не піду заради всіх на Боже світло,
Бог є, і він навчив мене писать проблеми,
Він знає кожна з них це голос світу.

Коли птахи розучаться літати,
На сім ключів замки замкнуть й міцніше,
Нарешті буду я спокійно спати,
І з мов Я знатиму лише закляття і вірші.

Коли всі кокони метеликами стануть,
Коли все буде як усі хотіли,
То якби це абсурдно не звучало,
Наявність крил знов поламає. людям крила.

Тому я не кажу що я там хочу,
Чи можу чи не можу вже могти,
Якщо так небу голову морочить,
Не вистачить у неба доброти.

Тому я тут бліда і біла мов сторінка,
Що підло замовкає на столі,
Коли час -крах укаже довга стрілка,
Почну творити... Раз чотири три.

А Я не винна що по імені я-"янгол"
І демон десь за покликом душі,
Та мене викинули просто з того саду!
Сказавши, "А тепер сама бери й біжи."

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#807 в Різне
#70 в Поезія
#235 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 22.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись