8 ПЛЯМИ  ВІД ЧОРНИЛ 

ПЛЯМИ  ВІД ЧОРНИЛ 
***
Подруга карпата заходила в гості,
Так почаювати перемити кості
В тому ж таки чаї подругам всім іншим,
Хто за ким ганяє, хто кому колишній.

Подруга як завжди гарна і ефектна,
Шуба як від prada чорна сукня з фетру,
Тільки от вдихну і... Пахнуть болем звичним,
Синьо-пурпурові, ніжні рукавички.

Стисла від досади пальці свої голі .
Слово щоб спитати стало комом в горлі,
Бо я добре бачила: мовби в мужні синій
Перли непобачені -плями від чорнила.

Ще й несло від подруги, димом паперовим
Кажу їй крізь потуги:-знов ховаєш море?
Подруга зашарилась, засичав десь фетр,
Наче правда шарилась між шматків рулету.

-Ні я не творила. Я стояла поруч.
-Щоби не відкрили знову твоє море,
Створене худими ніжними руками,
Скинула перчатки, а під ними шрами.

-ти цього хотіла? Ну дивись і тішся!
Де там мої крила? Де ти мої вірші?!
Тут цей шрам від гейту, а оцей від тата,
Сльози застій в банках. Будеш рахувати?

Тут слова струсилися з мене наче пил:
-Як же залишилися плями від чорнил?
Це ж такі чорнила ні в яку воду!
Значить є ще сили пишеш ще виходить!...

-так пишу і мрію, думаю віршами,
Згадую-сивію і не сплю ночами,
Разом із словами розумом ідеєю,
Я не сплю ночами думаю хто й де я є .

Думала раніше, що це я не та,
Виявилось гірше: творчого хребта
Взяли і зламали тут мені і все.
Дайте зберегти хоч... Ну хоча б ось це.

Подруга схопилась знову за перчатки,
-А я б не барилась знов їх надягати.
В тебе в руках перли! Вперше і востаннє!
Не сиди даремно бий татуювання!
На тих клятих шрамах, покажи їх майстру.
Він не зробить драму. Він такою ж масті.

Теж слова про втечу носить прям на шкірі,
І живе до речі он через квартиру.
Подруга всміхнулась білими зубами.
Схоже Вона за.... Обома руками.

Від руки художника на руках поетки,
Полягли безбожно шрами всі , чернетки.
Дивлюсь на зап'ястя і зітхаю. Щастя.
Вчасно подивилась у відбиток в чашці .

(Квітка Лісовська)