СрІбна Нитка МІж Скелями

1.БЕЗ ПОТРЕБИ

***
Він бачив все, і навіть трішки більше,
Старий цей, і покручений маяк
Йому бо не присвячували віршів
І в цьому ми напевно із ним квити .
Я як і він прокашлюсь в туман,
Я кидаю окурок в синє море,
Але не кидаю усе ж таки курити.
Пропав мам? Точно, безвісти пропав.

Раніше я любив еспресо, лате
Раніше я любив дощі і міцний вінстон,
А зараз люблю чайок матюкати,
Бо чайки чорт візьми, на неї схожі,
І голосом і постаттю і криком.
Всі В пальтах чистих, а всередині порожні...
А я ж любив цю владу свою дику...

Вона не попередила-косатка.
Потреться - заповіт писати можна,
Мене порвала і примусила мовчати,
Напхала дим в очі в горлянку,
Забинтувала пікселькою тіло
От чому очі в мене наче склянка.
Раніше маяками теж світили.

Нічого ще, нічого я вернуся!
Як море повертається до скель,
Усі ви певно мріяли забудь це,
Все вина пили танцювали на кістках,
Поки я начебто не в морі був А в небі?
Поки свічки палив забутих маяках?!
Вони як я лишились без потреби...

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#507 в Різне
#34 в Поезія
#151 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 01.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись