Срібна Кров і Зоряні Вітри
Тіні Прикордоння
Наконечники арбалетних стріл небезпечно поблискували в напівтемряві вузького провулку. Ватажок найманців натягнув гидку усмішку, ведучи вістрям шаблі по повітрю:
— Король Аурон щедро платить тим, хто виконує його накази. За принца нам обіцяли мішок платини, а за вагітну дівчину — удвічі більше. І золоту байдуже, привеземо ми вас живими чи мертвими.
— Ти смієш зазіхати на небесну кров, гниль? — Голос Аерона забринів так низько й загрозливо, що один із арбалетників мимоволі зробив крок назад.
Еліана відчула, як живіт знову охопило м'яке тепло. Дитина всередині не лякалася — вона відчувала рішучість батька і матері. Дівчина тихо дістала з потайного пояса останній флакон — суміш пилку срібноцвіту та їдкого соку гірської кропиви.
— Аероне, ліворуч! — вигукнула вона й розбила флакон об бруківку прямо під ногами арбалетників.
Їдкий, сліпучий туман миттєво затягнув провулок. Нападники зашипіли від болю, випускаючи арбалетні стріли всліпу. Вони пролетіли повз.
Аерон скористався секундою: його меч спалахнув блакитним полум'ям. Трьома точними, швидкими ударами він знешкодив зброю найманців перед ними, розрубавши їхні шаблі на шматки, та збив ватажка з ніг прицільним ударом гарди в щелепу.
— Біжимо! — Аерон схопив Еліану за руку, і вони кинулися геть із туманної пастки, вириваючись за межі Прикордонного Містечка прямо в каньйон.
#5240 в Любовні романи
#110 в Любовна фантастика
#1138 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
