Глава 28 Підготовка.

Алек

Вона сказала «так». Я стояв і усміхався. Я досі не міг повірити, що така жінка, як Аріна Кінг, сказала мені «так». Вона погодилась бути зі мною завжди і це було неймовірно.

Я ще тоді, у день її випускного, коли побачив дівчину у неймовірної краси платті, зрозумів, або вона буде зі мною або ніхто.

Вона була ангелом у той день і я знав, одного дня вона спасе мою пропащу душу.

Ще тоді, чотири роки назад, я зрозумів, що вона особлива і неймовірна. Ще тоді, захищаючи її, я знав, що нічого не захочу на заміну. Я не хотів нічого, мені було достатньо її милої посмішки, погляду очей та просто простого “дякую”. Але на заміну я отримав її душу і серце, котрі розбив.
Я відчував до неї пристрасть, потяг неймовірний та спорідненість душі. Я такого ніколи ні з ким не відчував.
І ці почуття за чотири роки не вщухли, а навпаки, розлука зробила їх ще сильнішими, ніж будь-коли.

А потім, приїхавши на Батьківщину, я зрозумів, що весь цей час у моєму житті була лише одна жінка. Так, у моєму ліжку було безліч жінок, але серце було лише з однією і цією одною, мрією, була Аріна Кінг. Її було більше ніж достатньо. Але Аріну Кінг потрібно було завоювати.
І ось, зараз, вона стояла поруч, усміхалась і я був найщасливішим чоловіком на землі.

Вона сказала «так» і я готовий покласти до її ніг весь світ.
Я знаю, це була формальність, адже Аріна погодилась вийти за мене ще кілька місяців тому у лікарні. Але я хотів зробити все правильно, так, як потрібно і зробив.
Я хотів подарувати їй казку, про яку мріє кожна дівчина і я це зроблю.

Мені було дуже тривожно, коли я зранку вийшов з душу і не побачив Аріну. Я відразу схопив зброю і готовий був когось вбивати. Але маленька записка мене зупинила.
Я її відкрив і прочитав повідомлення:
«Вчорашня ніч була ідеальна, ти дивовижний. Дякую тобі. Я буду у своєму будинку.
Твоя Аріна.»
Якби я не побачив записку, то вже напевно стріляв би у всіх підряд.

Я усміхнувся й одягнув спортивний костюм.
Я спустився на перший поверх.
-Ну, як там справи? – запитав у мене Генрі.
Він теж тут був і дуже допомагав нам зі всім.
-Та, Влад досі злиться на Аріну. Треба буде щось з цим зробити, адже вона сама не своя, переживає. – сказав я.
-Йому потрібен час. Ти все ж таки був ворогом. – сказав він.
-Але зараз я союзник. – сказав я.
-Ага, який хоче забрати у нього сестру. – сказав Віталій, котрий вийшов з коридору.
-Чорт, я щось за це не подумав. – сказав я.
-Ну от, для цього тобі такі генії, як ми. – сказав Генрі і дав п'ять Віталію.
-Ви, як малі діти.- сказав я і закотив очі.
Вони почали сміятись і ми пішли їсти на кухню.
Після сніданку ми вийшли з ними до моря, вони стояли, курили, а я дивився на море, котре було на диво дуже спокійне сьогодні.

-Я зроблю їй пропозицію сьогодні. -сказав я.
Хлопці подивились на мене здивовано.
-А хіба ви й без того не одружуєтесь? -запитав Віталій.
-Так, але я хочу, щоб їй було приємно. Дівчата люблять романтику. – сказав я.
-Ого, сам Алек Сілвер це сказав! Прогрес! – сказав Генрі.
-Заткнись! – сказав я з посмішкою.
Він вдарив мене у бік і ми почали сміятись.
Через кілька хвилин я побачив, як на пірсі з’явились дві фігури і я знав, що це Аріна і Влад.
-Іду я до неї. -сказав я хлопцям.
Вони поплескали мене по плечах і пішли у будинок.
А я підійшов до Аріни й зробив те, про що так довго мріяв.
Я дуже хвилювався і неймовірно хотів, щоб вона погодилась і вона погодилась.

Після того, як я одягнув каблучку їй на палець, ми стояли й обіймали один одного, дивлячись на море.
-Ти пам’ятаєш нашу першу зустріч?- запитав я.
Аріна усміхнулась.
-Звісно, ти був таким неземним, наче інопланетянин. Я була у шоці з твоєї зовнішності. — сказаласказала вона.
Я розсміявся.
-Я досі такий? -запитав я.
Аріна повернулась до мене обличчям і поглянула своїми неймовірними очима на мене.
-Звісно. Але тепер ти мій, назавжди. – сказала вона.
Я дивився на цю жінку поруч і розумів, вона моя доля, вона моя мрія і я негайно хотів зробити остаточно її своєю, тому і сказав:
-Я хочу якнайшвидше одружитись з тобою.
Очі Аріни сяяли й вона з радістю відповіла:
-Я теж цього хочу.

Ми постояли ще трішки, мовчки, але ми та так розуміли один одного, без слів.
Провівши день вдвох на пляжі, ми вирішили піти до батьків, сказати про наші наміри.
Як і очікувалося, мій тато почав свою стару пісню про внуків і сказав, що з радістю буде допомагати в підготовці. І звісно ж почав говорити про те, щоб ми вже робили дітей. Ми з Аріною були у шоці трохи, але усміхались батькові.

Мама Аріни плакала і казала, що дуже щаслива, а тато з моїм вже імена внукам вибирали.
Ми з Аріною були ще більше шоковані. Ото то зібрались, два “союзника".
-Де ви хочете весілля справляти? – запитав нарешті щось на тему мій тато.
-Емм, може Мальдіви? – запитав я в Аріни.
Аріна глянула на мене здивовано.
-Медовий місяць і весілля разом? – запитала вона.
Я позитивно помахав головою.
Батьки усміхались і чекати її відповіді.
Аріна поглянула на всіх і усміхнулась.
-Так! Так! Так!!!! – крикнула вона і я її обійняв.
-Я втілю всі твої мрії у реальність. – сказав я їй.
Аріна дивилась на мене й усміхалась. Це було неймовірно.
Ми обговорили деталі весілля та розійшлись по будинках.
Але цього разу Аріна, вже без схованок, пішла до мене і ми разом провели знову ніч.
Зранку я прокинувся і побачив, що місце біля мене пусте.
Я подумав, що це помста Аріни, але, як виявилось, вона була у ванній.
Я пішов до неї й побачив, що моя дівчинка приймає душ.
Я тихо зайшов до неї й почав обіймати її й цілувати.
А потім ми знову зайнялись коханням. Я не міг довго стримуватись, адже вона була дуже сексуальна. Я взяв її швидко і дуже різко.
-Доброго ранку. – сказав я, коли вже вийшов з неї.
-Привіт. – сказала вона й обернулась обличчям.
На її щоках був дуже красивий рум’янець і я був неймовірно щасливим, що причиною цього теж був я.
Аріна посміхнулась і почала цілувати мене у шию.
-Що ти робиш, Ангеле? – запитав я.
-Я хочу ще. – сказала вона і почала руками пестити мене.
Я отримував неймовірне задоволення, а Аріна опустилась на коліна і почала робити мені неймовірно приємно.
І вже за кілька хвилин я її підійняв на руки й прямо таки увійшов у неї дуже різко.
-Ох, чорт. – говорив я.
-Ти такий великий..- казала Аріна, коли я рухався швидко.
Цього разу ми довше дарували задоволення один одному і дійшли піку разом.
-Як добре. – говорила Аріна і посміхалась.
Я її обережно помив і мав ще шанс поглянути на її ідеальне тіло.
Груди, шия, живіт, ноги, все було ідеально.
-Я не можу дочекатись, щоб зробити тебе своєю дружиною. – сказав я.
Аріна повернулась обличчям і сказала:
-Давай не чекати, а зробимо весілля за кілька тижнів.
Я усміхнувся і відповів:
-Як бажаєте, моя королево.
Аріна посміхнулась і поцілувала мене.
Ми вийшли разом з душу й одягнулись.
Коли ми спустились на перший поверх, всі родичі вже були в зборі.
Ми привітались, сіли за стіл та поснідали.
-Ми хочемо весілля зіграти за кілька тижнів.- сказав я.
І всі раптово перестали робити те, що робили.

Хтось відклав виделку, хтось стакан мало не перевернув, а хтось просто усміхався на всі тридцять два.
Ми з Аріною переглянулись та усміхнулись.
-Ви ж розумієте, що до весілля потрібно готуватись і дехто робить це місяцями. – сказав тато Аріни.
А я усміхнувся.
-Ти довіряєш мені? – запитав я в Аріни.
-Звісно. – сказала вона без сумніву.
-Так дозвольте мені все взяти на себе. Я зроблю лише кілька дзвінків і все буде готово на той день, котрий обере Аріна. -сказав я.
Аріна дивилась на мене здивовано та усміхалась.
-11 січня. – сказала Аріна.
Я подивився на неї здивовано і посміхнувся.
Я знав, що ця дата символічна для нас обох. Ми з Аріною нікому не говорили, але саме одинадцятого січня я тоді приїхав до неї й ми провели чудесний день.
Саме одинадцятого числа я відкрив очі й побачив у лікарні свою дівчинку.

Саме одинадцятого числа вона приїхала до мене в Іспанію і ми провели неймовірне літо разом.
Саме одинадцятого числа я приїхав до неї й ми вже не розлучались.

Тому я і не здивувався, коли Аріна вибрала цю дату.
Я усміхнувся і сказав їй:
-Гаразд. Тобі лише потрібно буде вибрати плаття.
Аріна притулилась до мене й усміхнулась.
Далі ми обговорили ще кілька деталей і я вирішив не гаяти час дарма.
-Мені потрібно зробити один дзвінок. – сказав я, встав з-за столу і вийшов.

Я пішов на кухню нашого будинку і набрав не телефоні знайомий номер.
За кілька гудків трубку підійняли.
-Оу, які люди! Чим зобов’язаний? – відповів хлопець грубим голосом, англійською мовою.
-Брате, мені потрібна твоя допомога. – сказав я.
-Щось сталось? – мій співрозмовник став дуже серйозним.
Я посміхнувся.
-Ні, все добре. Я одружуюсь.- сказав я.
Він почав сміятись і сказав мені:
-Сучий ти син, Сілвер, я думав, вже підстрелили тебе знову!
Я теж розсміявся.
-Я надіюсь твоя дружина Аріна, так? -запитав Колін.
-Звісно. – сказав я.
-Гаразд. Я так розумію, допомога скоріше не моя потрібна, а Джені. – сказав він.
Я посміхнувся.
-І все ти знаєш. -сказав я.

Дружина Коліна, Джені, працює координатором весіль в Америці й вона могла організувати весілля будь-де і будь-коли. Тому саме до нього і я звернувся.
-Мені потрібна допомога з організацією весілля, допоможеш? – запитав я.
Колін почав усміхатись.
-Тільки якщо запросиш на святкування. – сказав він з посмішкою.
-Без тебе свято, не свято і без моєї команди. – сказав я.
-Ось це наш хлопець. Який бюджет весілля? -запитав він.
-Гроші- це останнє, про що потрібно думати. -сказав я.
-Я зрозумів. – сказав він.

Ми ще кілька хвилин обговорили деякі деталі й домовились зідзвонитись з Коліном і його дружиною завтра по відеозв’язку для обговорення всіх наших побажань та ідей.
Я попрощався з Коліном і пішов до Аріни та батьків.
Я присів за стіл та усміхнувся.
-Все, організатор весілля є і ми завтра з нею все маємо обговорити. – сказав я.
-Як ти так швидко? – запитала Аріна.
Я усміхнувся.
-Я маю просто дуже хороших друзів. – сказав я і підморгнув.

Аріна усміхнулась і ми ще трохи посиділи з батьками та пішли у спальню.
Аріна відразу пішла до ванної й повернулась до кімнати сама не своя.
Вона була бліда і дуже змучена.
-Що сталось?- запитав я.
Вона усміхнулась, підійшла до мене й обійняла.
-З'їла щось не те. – сказала вона.
Я обійняв її й ми пішли на ліжко.
Я поклав Аріну і ліг біля неї.
-Відпочинь, а я буду поруч. – сказав я.
-Обіцяєш?- запитала вона.
-Обіцяю. – відповів я.
Аріна притулилась до мене і я її обійняв.

Вона лежала на мені кілька хвилин, а потім я почув, як вона вже тихо дихала. Я усміхнувся, накрив її й лежав дивився фільм.
Мені хотілось бути поруч з нею, тут і зараз і я знав, нас чекає чудове майбутнє разом.
Аріна спала довго, а я тим часом дивився теми для весілля на узбережжі океану.
Я знаю, для чоловіків це не дуже типово, але мені хотілось, щоб все було ідеально. І я таки знайшов чудові ідеї та кольори.

Думаю Аріна погодиться.
Так я і провів весь день у ліжку, моя дівчинка була поруч, а більшого мені не потрібно було.

Я дав їй шанс відпочити, адже знав, що наступні кілька тижнів будуть шалені у нашому житті. Тому я і допомагав їй.