Глава 24 Літо.

Червень

Аріна

Почалось літо і я відновила свої тренування, як з боротьби, так і зі стрільби. Це була відрада для мене і спосіб відволіктись від сумних думок. Адже повідомлення і відеодзвінки це звісно добре. Але Алека мені ніхто не міг замінити. Я сумувала неймовірно, а мій брат злився ще більше. Адже він ніяк не міг знайти його.

Як тільки він щось знаходив, відразу пропадали сліди та ніяких доказів не було.

Я знала, що це люди Алека його захищають, але я теж «допомагала». То відео з камер спостереження могло пропасти, то дзвінок не могли прослідкувати, то підкупила одного з охоронців. Так, я знала, що не допомагаю братові, але мені потрібен був час. Я хотіла вберегти коханого і робила це так, як вміла.

Алек особливо не переймався, до слова взагалі. Але обіцянку свою стримував. Не наражав себе на небезпеку і це було дуже добре. Батько і мама звісно знали за Алека, але мовчали, як партизани, адже розуміли, що Влад його може вбити. А їм цього не хотілось.

Батько дуже мене підтримував та допомагав чим міг. Я вже кілька днів ходила сама не своя, адже не бачила Алека майже місяць і чомусь саме ці дні він віддалився, і звісно ж, як і будь-яка жінка, я собі надумала купу всього. Я думала, що він мені там зраджує і не любить мене і взагалі хоче покинути. Але Алек лише сміявся з моїх питань і спростовував все. Він казав, що любить мене і все. Мені ставало легше, але не набагато. І одного дня, коли мої нерви були вже на межі батько мене позвав до себе.

-Так, тату. – сказала я і зайшла у кабінет.

-Присядь. – сказав він. 

Я сіла на м'яке крісло. 

-Я хочу, щоб ти була щаслива. – сказав він.

Я здивовано глянула на нього. Батько віддав мені конверт і сказав:

-Відкрий його. Я відкрила і побачила білет до Барселони. 

-Що???? -запитала я здивовано. Тато усміхнувся. 

-А, як же Влад? -запитала я.

-Я тебе прикрию. – сказав він. 

-Їдь і будь з ним. 

Тато усміхнувся, а я підійшла до нього й обійняла.

-Дякую дуже. – сказала я.

Він лише усміхнувся і я пішла збирати бігом речі. Тато сказав Владу, що відправив мене нібито на завдання в Іспанію на кілька тижнів. Адже бачив, як мені важко без Алека. Влад ніби повірив і був засліплений своєю злістю, тому і не помічав нічого навкруги.

Його у той час нічого не цікавило, крім помсти та це зіграло мені на руку. І ось я вже летіла до Алека в Іспанію і моїй радості не було меж. Я хотіла зробити Алеку сюрприз і приїхати зненацька. Я нічого йому не говорила ні про те, коли приїду і взагалі про те, що буду тут.

Я хотіла його здивувати. І ось я вже стояла з самого ранку на пляжі та чекала, поки він не буде бігти. Я знала, він мав пробіжку щоранку і хотіла зробити йому приємне. Я стояла і моє серце вистрибувало з грудей. Я так хотіла бути з ним, що секунди здавались вічністю.

Алек 

Я тренувався, бігав все швидше, бив все сильніше, а стріляв все точніше. І це не могло мене не тішити. Нарешті я відновлювався і відчував себе краще, ніж будь-коли.

Я шукав вбивцю Владового друга і натрапив на кілька екземплярів, я хотів все перевірити сам. Генрі дуже добре попрацював і звузив мені коло підозрюваних. Але все одно роботи було ще не початий край. Я хотів все завершити раніше, щоб бути з Аріною і був настільки зайнятий, що інколи забував навіть написати. Вона злилась і я її розумів. Але моє прагнення бути поруч швидше, було сильніше.

Але мої плани трішки призупинились. Одного дня я біг по пляжу, слухав музику у навушниках і раптом зупинився.

Мелодія улюбленої «Dead by April» продовжувала грати у вухах, але я вже нічого не чув. Я подумав, що у мене галюцинації. Я кліпав кілька разів і навіть очі протер. Але це дійсно була вона.

Аріна стояла від мене за метрів триста та усміхалась. Її чудове, довге волосся розвивалось на вітрі та це було неймовірно. Вона була справжнім ангелом. Але основне те, що вона була тут, поруч зі мною. Я швидко зібрав всі сили побіг до неї та закрутив її в обіймах.

Я крутив її та не міг повірити, що вона приїхала до мене. Я зупинився та усміхнувся. 
-Це дійсно ти? – запитав я. Аріна похитала позитивно головою. 

-Так, я тут на кілька тижнів. – сказала вона.

-Ти серйозно???- запитав я.

Аріна позитивно головою помахала знову. Я її підійняв на руки й поцілував. Я цілував її так, як ніколи, я так сумував, що не міг стриматись.

-Ей, ей, тобі ж не можна важкого підійматися! – кричала вона і хотіла злізти з мене. Я усміхався і відповідав їй: 

-Ти пір’їнка. Мені все можна, що пов’язане з тобою. 

Аріна сміялась та цілувала мене.

Я не тямився з радощів і обіймав її та цілував. А коли перший шок пройшов, Аріна розповіла все мені. І я був дуже щасливий. Нарешті ми могли бути поруч, хоч трішки. Ми з Аріною пішли у мій будинок і почалась наша спільна відпустка.

Липень 

Аріна

Найкращі тижні у моєму житті були зараз, поруч з коханим.

Він не відходив від мене ні на мить. Алек цілував мене постійно, ми валялись у ліжку цілими днями та займались неймовірним сексом, від якого зносило дах. Він робив зі мною такі речі, про які я і не мріяла ніколи. Алек мене у прямому сенсі носив на руках. Хоча я кричала, що йому не можна.

Але Сілвер був би не Сілвером, якби мене не слухав. Він доводив мені щодня, що я єдина у нього. І у мене сумнівів зовсім ніяких не було.

Алек компенсовував мені всі дні, години та хвилини своєї відсутності і я була аж ніяк не проти. Я кохала його і не могла інакше. Він був лише мій і я знала, ми будемо разом, зовсім скоро і вже не будемо розлучатись.

Алек дарував мені квіти, водив на побачення і це було просто неймовірно. Ми могли просто сидіти у вітальні, їсти бургери і я була найщасливішою дівчиною на землі. Він робив мене такою. Він дарував мені щастя. Але щастя наше тривало не дуже довго. Всього лише кілька тижнів, якщо бути точними, то три.

Батько не міг дуже довго брехати Владу і мені потрібно було повертатись в Україну. Я мусила це зробити, щоб не викликати підозр у Влада. Я страшенно не хотіла, але обов’язок та бажання вберегти Алека були сильнішими за мої примхи. У останній наш вечір разом, ми прийшли з Алеком на пірс і сиділи, дивлячись у воду.

Я тримала його за руку і не відпускала. Я хотіла, щоб ця ніч тривала вічно. Алек обійняв мене і ми сиділи у тиші, але знали все, що потрібно. Все було ідеально.

Алек

Цей липень я запам’ятаю на довго. Так багато сексу у моєму житті з однією жінкою ще не було. І найкраще те, що я і не хотів ні з ким іншим. Вона була моя єдина і я дуже хотів бути саме з нею, тільки з нею і все. Ми проводили ідеально час. Я звісно тренувався, вже з нею і показував свої результати. Від яких вона була у шоці.

Аріна очі закривала, коли я бив когось, або стріляв у щось. Але вона знала, що я Сілвер і я не зупинюсь, поки не стану найкращим. Цього я і прагнув. Аріна вболівала за мене, коли я бився у спарингах і стрибала від щастя, від моїх перемог. А мені від цього було так добре, як ніколи.

Мені було добре кожної миті з нею. Не важливо чи ми дивились фільм, чи сиділи у дорогому ресторані, чи тренувалися до втрати свідомості. Липень був ідеальним, але всьому хорошому рано чи пізно настає кінець.

-Я буду сумувати. – говорив я їй, коли ми в останній вечір перед від'їздом сиділи на пірсі. 

-Я теж. -сказала вона. 

-Я надіюсь, скоро це все закінчиться. -говорила вона. 

-Зовсім скоро. Я шукаю того, хто вбив Роя. – сказав я чесно. 

- Чесно? – запитала вона здивовано.

Я усміхнувся. 

-Так. -сказав я. 

-Так от значить, як сильно ти хочеш бути зі мною, навіть готовий допомагати тому, хто тебе ненавидить? - запитала Аріна. 

Я усміхнувся.

-Я не фанат твого брата, але ворогом він мені ніколи не буде. Тим більше, що скоро може бути родичем. – сказав я і підмигнув Аріні. 

Аріна усміхнулась. 

-Хочеш мене привласнити собі? -запитала вона.

Я зробив вигляд, що думаю. 

-Ти і так моя, була, є і будеш завжди.- сказав я. 
Аріна поглянула на мене своїми небесної краси очима і я побачив у них такий спокій, радість, як ніколи. Я побачив у них те, що шукав все життя.

Я побачив у них майбутнє, наше спільне. Заради якого я гори зверну. Заради якого я все зроблю, аби тільки вона була щаслива. Я буду вічно кохати її, адже вона варта цього. 

-Я тебе кохаю, Алек Сілвер. – сказала вона. 

-І я тебе кохаю, Аріна Кінг. – сказав я. 

-І одного дня я зроблю тебе своєю королевою. 

-Срібною Королевою? – запитала Аріна. 

Я кивнув. 

-Мені подобається, як це звучить. – сказав я. Аріна усміхнулась знову.

-Мені теж. – сказала вона. 

-Обіцяй мені, що одного дня ти вийдеш за мене. – сказав я. Аріна здивовано глянула. 

-Це така пропозиція? – запитала вона. 

Я усміхнувся.

-Ні, але одного дня, саме тут, я зроблю тобі її. А ти погодишся. – сказав я.

-Чому ти такий впевнений, що я погоджусь? – запитала вона.

Я ухмильнувся.

-Бо ти мій Ангел і я тебе нікому більше не віддам. – сказав я. 

-Обіцяєш? – запитала вона. 

-Обіцяю. – сказав я впевнено. 

-Тоді і я обіцяю, що одного дня вийду за тебе. – сказала вона.

Я взяв обличчя Аріни у руки і поцілував її ніжно, ніжно. Потім вона поклала голову мені на плече і ми так і просиділи до світанку. А потім зі сльозами на очах вона пішла. А я повернувся до роботи. Адже ці кілька тижнів я так і не працював, а проводив час з нею. Я хотів насолодитись своєю дівчинкою сповна. Так і пройшов липень.

Серпень 

Аріна

Серпень, кінець літа, вступ на магістратуру та підозри Влада. Так, як виявилось мій брат зовсім не дурний. Хоча таким його ніхто і не вважав.

Він щось почав підозрювати, особливо з боку батька, тому тато перестав мене прикривати. І я старалась менше вже йому дошкуляти. І тепер це все стало для мене ще більше нестерпно. Я вже кілька разів збирала валізи і було байдуже на все і на всіх.

Але стримувала себе і не піддавалась таким думкам. 

-Все буде добре. – говорив мені Алек по відеозв'язку. 

-Ага, коли Влад тебе вб’є. – сказала я сумно налякано. Алек посміхнувся. 

-Не вб'є, я ж тут час також не дарма проводжу. Тренуюсь, взагалі-то. -говорив він зухвало. 

І я знала, це правда, але не могла не перейматися. Алек дійсно ставав все сильнішим, красивішим ніж був і набагато сексульнішим. 

Чорт.

Його тіло загоріло за цей період і звичний йому загар став таким привабливим, що я ледь стримувалась, щоб не поїхати прямо зараз до нього.

Я облизала губи від думок про його тіло і те, що він міг зі мною робити і які емоції дарувати. Ох, чорт. 

Я дуже сумувала. 

-Ангеле, все гаразд? – запитав він. 

-А? – нарешті прийшла я у себе. Алек розсміявся.

-Ти щось запитував? – запитала я. 

-Так, але ти була надто зайнята думками про моє тіло. – сказав він з насмішкою. 

-Що я зроблю, воно настільки привабливе, що я думаю постійно про тебе.- сказала я. 

Алек задоволено подивився на мене. 

-Чорт, я сказала це вслух? -запитала я.

Алек розсміявся і позитивно похитав головою.

-Я теж про тебе постійно думаю. – сказав він.

-Ще зовсім трішки, мої люди вже за крок до того, щоб все вирішити. 

Я усміхнулась. 

-Це добре. Треба відволіктись. – сказала я. 

Алек усміхнувся. 

-Йди з подругами кудись, а я поки піду битись з хлопцями. – сказав він. 

- Сильно мучать тебе? – запитала я. 

Алек усміхнувся. 

-Спочатку так, а тепер я прийшов до того, що було раніше і стаю ще кращим. Тому шансів у них мало. – сказав він і підморгнув мені. 
Я усміхнулась і побачила, що Олена надіслала мені повідомлення. Вона хотіла зустрітись і це було те, що мені потрібно для розради.


-Добре, мушу йти. -сказала я йому.
Він послав мені повітряний поцілунок і я відповіла тим же.

Ми з Оленою і Вікою зустрілись, пішли у клуб і класно провели час. Олеся ще два місяця тому народила хлопчика і була дуже зайнятий, тому ми тусувались поки втрьох. 

-Нарешті ти перестала бути залежною від нього.- говорила Віка. Я усміхалась.

-Не перестала, просто хочу відпочити. – сказала я. 

Олена посміхнулась. Вона розуміла мене, як ніхто. Її Джон, був на показі мод у Нью-Йорку і вона також дуже сумувала. 

-Тобі не зрозуміти. – сказала Олена. Віка закотила очі. 

-Та ну вас. – сказала Віка і пішла клеїти чергового багатія. Ми розсміялись та продовжили пити коктейлі.

Такі зустрічі з дівчатами були дуже хорошими та допомагали мені відійти від всього. Адже осінню я знала, що буде в рази важче ні літом. Тому і чекала її з неохотою. Але час було не зупинити. І літо промайнуло дуже швидко. 

Алек

Цілий серпень я планував не вилазити з-за комп’ютера і дуже хотів чим швидше знайти того придурка, котрий вбив друга Влада.

Я робив це лише для того, щоб бути зі своєю дівчинкою, адже вона така дорога для мене була. Я так хотів вже нарешті не ховатися тут, а бути постійно поруч. Але моїм планам заважали збутися, знову. Адже одного дня, у мої двері постукали п'ять хлопців у камуфляжах і я був у шоці. Це були хлопці з моєї команди, з якими ми були на війні. Вони стояли у всій красі, на порозі мого будинку в Іспанії та усміхались.

Я, як їх побачив, був приємно вражений. -Хлопці? Що ви тут робите? – запитав я англійською. Вони розсміялись і почали по черзі мене обіймати.

-Брат, ми раді, що ти живий. – сказав Колін. 

-Ти ще той сучий син! – говорив Браян. 

-Народився у сорочці! – говорив Лео. 

-Ех, жаль, що ми раніше не приїхали, а то я б вже давно надер тобі зад. – говорив Стів, один з найсильніших бійців.

І останнім підійшов Джек. Він потиснув руку мені й обійняв. 

-Ти будеш бідний ці дні, що ми тут. – і посміхнувся.

Я усміхнувся до них і запросив до будинку.

Вони раніше не могли приїхати і я був дуже радий, що нарешті побачив їх. Вони розповідали про своє життя і про те, що дуже раді, що я не загинув. Колін, Браян, Лео, Стів та Джек, вони всі були тут. Вони були моїми хлопцями, колегами, але ми за часи служби настільки зблизились, що я вважав їх братами, хоч і не по крові.

Вони розповідали цікаві історії з життя свого та як їм було незвично жити у теперішній час. Адже за чотири роки багато змінилось. Я з ними був цілком згідний. А потім, після обіду та розмов, я дізнався, що ще одною їхньою місією було повернути мої бойові навички. І тут я зрозумів, що наступні кілька тижнів чи місяців мені буде дуже, дуже важко. Так воно і було.

Адже вже після наших розмов, я показав хлопцям де був мій зал для тренувань і вони розпочали тренування мене. Звісно, перші рази я був наче дитина. Я не міг нормально відбиватись, але вже за кілька тренувань я відчув силу у руках, у ногах і почав включати думки у бій. І вже хлопці бачили результат. А я радів, адже нарешті, вперше за стільки часу, я відчував себе чоловіком. Справжнім чоловіком, котрий може захистити свою дівчинку.

Що я і збирався зробити та вже ніякий Кінг мені не стане на заваді. Адже я був набагато сильнішим, ніж до того. У мене була найкраща дівчина на світі і я збирався повернутись у її життя. 
А моя команда допомогла у цьому.