Майя (вмикає ліхтар і направляє його на себе) -- О це так, я вся в пелюці! Каспер (обтрушується і каже) -- Нічого страшного в пилюці я не бачу... (Він підвів очі на один з атракціонів) -- А ось це вже страшно!Данило -- Та ну, не вигадуй. Не так уже тут і страшно. Марк -- ну реально, чого ви злякалися? Тут крім нас нікого немає! І тут пролунав маленький механічний звук. Марк -- ААААААААА!!! ЩО ЦЕ БУЛО?! Каспер (сміється) -- Маленький шелест, а ти що -- злякався? Марк -- Та ні , не злякався... Майя -- Так, досить розмовляти! Краще подивіться по сторонах -- можливо, щось знайдемо. Данило (направляє промінь ліхтарика трохи далі вглиб парку) -- Майя діло каже. Дивіться , он там попереду якась стара будівля. Схоже на головну сцену або павільйон з атракціонами. Каспер (придивляється в темряву й знову перестає сміятися) -- Хлопці... а той механічний звук -- пролунав якраз звідти. Ви впевнені, що нам варто туди йти? Марк (поправляє куртку й показує,що опанував себе) -- Звісно! Ми ж прийшли сюди за розгадкою, а не просто постояти в пилюці. Ходімо! Майя (береться міцніше за ліхтарик) -- Тільки давайте повільно і без різких рухів. Тіні тут справді якісь дивні... Данило -- Дивіться! Там сцена! Але там хтось є. Майя -- А й правда, бачу! Але там дуже темно, мені якось ніяково... Каспер -- Ти реально боїшся темряви? Ніколи не подумав! Майя -- Каспер, ти серйозно? Ти що, не знав, що у твоєї сестри страх темряви? Каспер -- ааа, точно! Данило -- Ви брат і сестра?! Марк -- Ви серйозно? Ми з вами скільки років дружимо, і ви нам нічого не розказували? Майя -- Так, досить ромовляти! Це все потім, зараз треба розібратися, що всередині цієї будівлі. Данило -- ну добре... Ходімо? Каспер -- Мені моторошно! Може, не треба? Марк -- треба! (Усі тихо заходять усередину) Вони зайшли в середину. Майя направляє ліхтарик на сцену, і вони бачать чотирьох страшних ляльок. Каспер -- ЙОООООООЙ, ЯКІ Ж ВОНИ СТРАШНІ! Марк --я згоден,вони моторошні... Данило -- Ну так, вони страшні, але... Подивіться, у них щось коло рота! Щось червоне?... Данило -- Так, не відволікайтеся на цих ляльок, дивіться по сторонах! Може, щось знайдете. Марк -- І ти що,не злякався цих моторошних ляльок?! Данило -- Ні, як на мене, вони не страшні. Майя (підходить до краю сцени) -- О, дивіться! Там касета! Данило -- О, молодець! Ходімо до столів, може, знайдемо щось цікаве. Вони підійшли до старих затурканих столів. Майя (обережно простягає руку) -- Дивіться, вона зовсім не запорошена,ніби її тут залишили зовсім недавно... Майя пальцями підчиплює касету й піднімає її вгору. І саме в цю секунду з боку сцени лунає виразне,КЛАЦ! Усі завмирають. Данило різко направляє світло ліхтаря назад на сцену. Одна з чотирьох ляльок -- із червоною плямою біля рота -- повільно, зі скрипом повертає голову просто в їхній бік. Її скляні очі спалахують у промені світла. Каспер -- ВОНА... ВОНА ПОДИВИЛАСЬ НА НАС?! Данило -- забираємо касету й БІЖИМО!