Ніч, 22:50.Біля парку темно,світить лише один ліхтар, і чути дивний скрип з парку. Данило прийшов о 22:54 ,дивиться нікого немає
-- Ну звісно я перший
Марк (кричить йому і спотикається)
-- Я теж вже тут
--Ти хоч колись можеш бути окуратним? Каже Данило з усмішкою
-- Не знаю напевно ні
Данило дивиться на годиннику, він показує 22:57
-- Ну і де Майя та Каспер? Запитав Данило
-- Не знаю, сказав Марк - сподіваюся вони скоро прийдуть
Каспер -- О я вчасно
-- Нарешті, сказав Данило - А ти не бачив Майю?
-- Ні, а вона що не тут? Сказав Каспер
-- Ні, її тут не було ,відповів Марк
-- Я тут! Сказала Майя
-- Ну нарешті, сказали всі
Майя (тяжко дихаючи поправляє ліхтарик)
-- Ви взагалі бачили, які тут хащі? Ледве пробралася через ці кущі!
Данило (підходить до масивних залізних воріт і підсвічує на них)
-- Так, усі в зборі. Тепер головне питання: як ми потрапимо всередину? Головна брама зачинена на важкий ланцюг.
Каспер (розглядає темний парк і лякається кожного шелесту)
-- Слухайте...а може, це знак? Замок висить - виходить , нас тут не чекають. Ходімо краще додому?
Марк (з посмішкою підходить до паркану)
--Ну вже ні! Дивіться, он там трохи далі один зі прутів зламаний. Пролізти зможе кожен.