Вежа Безмовності

Вежа Безмовності здіймалась над краєм Королівства Семи Морів — висока і сувора, обвитa сріблястим плющем і вкритa крижаним блиском, наче сама була застиглою піснею. Усередині цієї вежі зберігалося найцінніше — Серце Світла — кришталевий кулястий камінь, що світився ніжним біло-золотим сяйвом. Саме цей камінь, був серцем Семи Морів.

Таємничий захист вежі не дозволяв жодному увійти, поки не прозвучить найчистіша, найсвятіша нота — вона розкривала важкі двері і дарувала доступ до Серця Світла. Саме цю ноту міг дати лише співочий фенікс Ліріон — його голос був створений з самого вогню і світла, і міг розтопити навіть найтемніший лід.

Але в той момент, коли Ліріон піднявся співати, з’явився темний чарівник Моркар — володар тіней, що прагнув заволодіти Серцем Світла, щоб підкорити весь світ морів і занурити його в безкінечну пітьму.
 

 Але коли Ліріон співав, темний чарівник Моркар поставив умову:

— Щоб врятувати королівство, ти мусиш віддати найцінніше. Твій голос.

Фенікс заплющив очі. Він знав: без голосу він втратить частину себе, але королівство загине без Світла.

— Я згоден.

І співаючи останню, найдосконалішу мелодію, він відчув, як його голос зник, а двері відчинилися.

Пісня Чистої Ноти

Вогонь у серці, світло в душі,
Нота чиста — мов ранкові роси.
Відкрий, Веже, свої крижані двері,
Пробуди світло — щоб тіні змеркли!

Голос мій — це сила вогню і мрії,
Що ламає ланцюги пітьми.
Слухай, Моркар, темряви володарю,
Світло сильніше твоєї влади!

Нота ця — як промінь зірки,
Що розсіває морок і страхи.
Відкритий шлях до Серця Світла,
Бо лише світло — істина й сила!
 

 Світло залило моря, прогнало темряву… та Ліріон залишився у тиші.