НІЧ БЕЗСМЕРТНИХ

НІЧ БЕЗСМРТНИХ

Місяць у повні, ніч ніби спокійна
Злодійські клани мирно нині сплять:
Дістану флейту - в ній моє спасіння,
А ти вино у чарки нам налий.
Це гарна ніч для роздумів у тиші,
Чутно лиш гру мою та тріск цикад.
Так сидимо удвох ми вже не вперше,
Та вже не друг мені ти, і не брат.
Я не соромлюсь погляду палкого,
Бо ти на нього щиро заслужив...
Та не за стан гнучкий і юну вроду -
Тебе безтямно так я полюбив.
Не лиш за це, зізнаюсь по хвилині...
Геть неприступним видавсь ти мені:
Твої слова холодні і глузливі -
Всю ніч топив я гірко у вині.
В бою майстерний, гострий на язик
Ще й благородний чин тобі належав, -
Мов тінь у тіні - вправно зник,
Хоч я давно і пильно стежив.
А хай їм трясця, тим бандюгам,
Що знову рушать спокій твій!
Я з ними швидко розберуся:
В стрибку кидаюся у бій.
Я ж сам не свій, коли дивлюся,
Як кров сочиться з ран твоїх...
Боюсь, що в гніві загублюся
Й кину весь світ тобі до ніг!
Я б так хотів бездумно спочивати,
Бачити сни у тебе на плечі.
Ще захмелілий - вранці прокидатись
З тобою... До останньої весни.
Завмри. Ти красень в місячному сяйві,
Мені й чорнил забракло для віршів.
Та й що слова? Вони, як завше, зайві
Коли вуста торкаються рубців...
О, будьте прокляті ті шрами,
Й рука, що їх жорстоко завдала!
Знову гублюсь у гніві до нестями
Від думки, що розлука вже близька.
О, відступи, Богине Смерті!
Не простягай до нього рук своїх...
Життя своє й гаряче серце -
Тобі віддам я назамін.
Все добре, друже, біль минає:
Лунають ніжні звуки флейти.
Вино відкриє шлях бажанню,
Цієї ночі ми – безсмертні...

30.10.2025р. Ш. Д.

(Світлину позичила з мережі Інтернет)