37. Відгуки минулого

Міла тримала мікрофон у руках, коли до них підійшла дівчина з легкою, трохи загадковою усмішкою.
— Привіт! — сказала вона, і її голос звучав знайомо, ніби з далекого часу. — Я — Карина. Ми колись разом навчалися… пам’ятаєш?
Міла відчула легке напруження. Вона помітила, як очі Олега на мить затремтіли, і зрозуміла: це перше кохання його студентських років. Минуле Олега ожило, але Міла не відчувала ревнощів. Їй було цікаво спостерігати, як розкривається психологічна драма.
— Привіт, Карина, — відповів Олег, — не очікував зустріти тебе тут.
Карина посміхнулася, і в її очах була суміш ностальгії та хитрої грайливості. Міла відчула, що вона хоче не просто пригадати минуле, а трохи “завоювати” Олега знову — легким фліртом, компліментами, спогадами про спільні студентські пригоди.
— Ти знаєш, Олег, — сказала Карина, — я часто згадую ті часи. Ти завжди був таким уважним, турботливим… — її голос став ніжнішим, а погляд трохи звабливим. — Може, тоді я не оцінила, що мала поруч…
Міла помітила, як Олег мимоволі напружився, але її серце було спокійним. Вона зрозуміла, що спокій і мудрість — найкраща зброя.
— Це добре, що ти цінуєш те, що було, — сказала Міла тихо, усміхаючись. — Але зараз ми тут, і наше життя не повторює минуле.
Карина трохи нахилилася ближче, шепотячи щось про спільні спогади, намагаючись розворушити емоції. Міла відчула внутрішній тремтіння — але не ревнощі. Вона знала, що правильна стратегія — не боротися відкрито, а показати впевненість і прийняття.
— Знаєш, — Міла звернулася до Карини з легкою усмішкою, — іноді спогади можуть бути дуже солодкими, але вони не визначають майбутнє. Краще дати кожному насолодитися музикою зараз.
Олег кивнув, і між ними виникла невидима гра кордонів: минуле не могло втрутитися, але залишало слід. Карина розуміла, що її легка спроба “завоювати” Олега не спрацює — і в її очах промайнула легка фрустрація.
Міла відчула внутрішнє задоволення і силу, коли Олег повністю повернувся до неї, його погляд наповнився теплом і турботою. Її мудра поведінка — спокій, впевненість, легке відсторонення від маніпуляцій — показала, що справжня любов не боїться минулого, а дозволяє йому завершитися.
Під час наступної пісні Міла співала з душею, і її голос став ще більш проникливим, ніж зазвичай. Люди навколо відчували емоції, що передавалися без слів. Карина посміхалася, але в її очах вже не було претензії — лише прийняття: тепер вона знала, що майбутнє Олега належить Мілі, і жодні старі спогади не можуть це змінити.
Міла відчула легкість: вона не просто перемогла минуле, вона зміцнила свій зв’язок із Олегом, і навіть у хитрих випробуваннях душ і сердець залишалася спокійною, впевненою та мудрою.