Х. Бажання серця кохати.

Міла вмостилася на задньому сидінні, і водій рушив. Вона ще тримала в руках телефон, сміючись над останніми думками вечора. М'який, бархатний, але  з легким хрипом голос водія весело запитав чи наспівалася душа досхочу в караоке. 
— Ви завжди так весело спілкуєтеся з пасажирами? — жартома спитала Міла.
— А як інакше? — усміхнувся водій. — Це робота — тримати пасажирів у гарному настрої.
Міла підморгнула:
— Тоді ви професіонал. Мабуть, ніколи не нудно за кермом.
— Ну, якщо пасажир весела та цікава, то нудьгувати точно не доводиться, — відказав він, не підозрюючи, що саме ця легка бесіда заводить Мілу.
— О, значить, я ваш улюблений пасажир сьогодні? — спробувала пожартувати Міла. Вино таки трохи добавило їй настрій.
— Мабуть, так, — посміхнувся він. — І ще один плюс: ми можемо обговорювати все на світі без обмежень часу.
Міла відчула, як усмішка з легким хвилюванням пробігла по її обличчю. Вона зазирнула у вікно на нічне місто, а водій продовжував:
— Знаєте, інколи навіть коротка поїздка може змінити настрій на весь день.
Міла тихо засміялася:
— А інколи коротка поїздка відкриває нові знайомства…
Водій кивнув і усміхнувся у відповідь, і Міла відчула легкість та тепло, що з’являлися саме від цієї спонтанної розмови.

Коли авто зупинилося біля її дому, водій відкрив двері, і вона, вдихнувши нічне повітря, зрозуміла, що ця поїздка подарувала їй більше, ніж просто дорогу додому. Водій відчинив їй задні двері і 
вона впізнала  того самого чоловіка, з яким їхні шляхи перетнулися вранці. Відчуття легкості й нової цікавості розлилися по всьому серцю.
— Мабуть, варто обмінятися контактами, — сказала Міла, розуміючи що він не випадково став для неї водієм. Він простягнув руку:
— Даніель. І я згоден — цікаво дізнатися ще більше про вас.
Міла посміхнулася і злегка похитала головою.
— Добре, Даніель, але пообіцяйте, що не будете мене переслідувати, — пожартувала вона.
Він посміхнувся у відповідь, трохи нахилившись:
— Обіцяю. Хоча чесно, мені цікаво дізнатися, чому ви так несподівано з’явилися в моєму житті.
Міла сміялася, сідаючи на сходинку біля дверей:
— Мабуть, доля вирішила, що настав час познайомитися.