Королівство. Система управління.

Система управління Королівства Русь (XIX століття)

Форма правління: Конституційна монархія з обмеженими, проте значними повноваженнями короля (королеви).

Парламент (Рада) — двопалатний:

• Верхня палата (70 членів): по 3 представники від кожного з 22 повітів + 4 депутати від королівського домену. Призначаються спадково або обираються повітовими едукатами. Мають право вето на законопроєкти нижньої палати.

• Нижня палата (Палата Представників): 220 членів, що обираються на 4-5 років за принципом прямого пропорційного представництва. Мають право законодавчої ініціативи та контролю над бюджетом. Король має право розпуску палати.

Виконавча влада (Кабінет):

Орган при монарху, що включає ключові посади:

• Канцлер: керівник королівської канцелярії, охоронець Королівської Метрики (державного архіву) та Великої державної печатки.

• Гетьман Великий: головнокомандувач збройних сил, наділений надзвичайними повноваженнями під час війни.

• Майордом: наглядає за придворним порядком, керує прийомом послів та допуском просителів до монарха.

• Підскарбій Земський: керівник фінансів та королівської скарбниці.

• Міністри кабінету, воєводи, старости та каштеляни.

• Участь вищих ієрархів православно-протестантської церкви.

Судова система (Незалежна):

• Коронний суд: справи, що стосуються корони.

• Кримінальний суд: кримінальні справи (з можливим судом присяжних).

• Правовий суд: адміністративно-господарські спори.

• Військовий трибунал.

• Мировий, Повітовий (Градський) суди.

Виборче право:

• Громадяни Королівства від 21 року, письменні, з річним доходом не менше 120 гривень.

• Жінки мають право голосу лише як глави сімей (вдови або незаміжні жінки, що утримують родину).

• Ценз для обрання — 25 років.

Королівські інспектори: спеціальна служба, що підпорядковується особисто монарху для нагляду за повітовою адміністрацією.