Спробуємо, якщо не жартуєш...

Сюрприз з минулого.

 

Вечір таки мав продовження. І приголомшливий секс мав місце бути.


Тіла спраглі і спітнілі зливалися в одне, як і душі. А стогони і викрики неначе мед лилися в вуха одне одного майже всю ніч.

Тут була присутня пристрасть. А, можливо, вже і народжувалася любов.


Там, де двоє любляться  -  третьому зась!

Але, не так сталося, як гадалося.

І вранці в квартирі Олега  пролунав дверний  дзвінок.

 

-  Ти чекаєш на когось? - спитала розманіжена, але трохи стривожена дівчина.

-  Ні, всі, кого я чекав вже тут. Можливо, це сусіди  прийшли посварити нас за дуже гучні звуки, - підморгнув її коханець, - аккустика тут шикарна.

-  Ой, як соромно. Краще нехай це буде хтось інший, бо ж я звідси ніколи не вийду, - пискнула Сашунька з-під ковдри. 

-  Красуня моя, та всі, хто нас почув або радіють за нас, або заздрять, - розсміявся Олег і пішов відчиняти двері.

 

А Олександра зашарілася ще більше і, сховавшись під ковдру, прислухалася. Було дуже соромно перед сусідами, але до того, що почула була не готова:

 

-  Привіт, любий. Ти чому трубку не береш? Ох і занесло тебе, в таку діру тебе ще не відправляли, - почувся з коридору неприємний манірний жіночий голос.

-  Ти навіщо приперлася і як мене знайшла? - Сердито запитав Олег.

-  Хто шукає, той завжди знайде. Котику, не будь таким непривітним  букою і пропусти свою кішечку в квартиру. Восьма ранку. Будь людиною і зроби мені кави! - і нагла жіночка посунула в середину квартири.

Олег очманів. Стояв, як вкопаний. А в думках було лише : « Ну, чому ця навіжена знов припхалася в його життя???. Тим більше зараз!"


А в спальні уже вирував  ураган на ймення Олександра. Такою сердитою і  розлюченою вона ще ніколи не була.

Вискочила з кімнати і , не зупиняючись, схватила свої кросівки , посунувши при цьому зайве на імʼя Лєра.


Олег кинувся наздоганяти свою фурію.

-  Зажди, прошу. Я не брехав тобі тоді і не брешу зараз. Це моя колишня дружина. Я її не запрошував, і я їй не радий, - сказав Олег, впіймавши за руку дівчину. 

-  Добре, відвези мене додому. І виріши питання з колишньою. А потім поговоримо.

-  Ок, почекай , я тільки взуюся і візьму ключі від машини.

 

І він побіг назад у квартиру, а вона геть від нього.

 

Повернувшись, Олег не знайшов дівчину. Зрозумів, що забагато хвилювань для Олександри за такий короткий проміжок  і вирішив дати їм час. Їй, щоб охолонула , собі ж, щоб дати раду кровожерливим думкам щодо колишньої. Бо ж так захотілося прибити Лєру , що аж руки засвербіли. От вміє людина зіпсувати йому життя. І розлучитися з нею було недостатньою мірою , щоб позбутися її назавжди.

Чоловік трохи постояв коло свого авто, викурив зо три цигарки і пішов розбиратися...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше