Вечір таки мав продовження. І приголомшливий секс мав місце бути.
Тіла спраглі і спітнілі зливалися в одне, як і душі. А стогони і викрики неначе мед лилися в вуха одне одного майже всю ніч.
Тут була присутня пристрасть. А, можливо, вже і народжувалася любов.
Там, де двоє любляться - третьому зась!
Але, не так сталося, як гадалося.
І вранці в квартирі Олега пролунав дверний дзвінок.
- Ти чекаєш на когось? - спитала розманіжена, але трохи стривожена дівчина.
- Ні, всі, кого я чекав вже тут. Можливо, це сусіди прийшли посварити нас за дуже гучні звуки, - підморгнув її коханець, - аккустика тут шикарна.
- Ой, як соромно. Краще нехай це буде хтось інший, бо ж я звідси ніколи не вийду, - пискнула Сашунька з-під ковдри.
- Красуня моя, та всі, хто нас почув або радіють за нас, або заздрять, - розсміявся Олег і пішов відчиняти двері.
А Олександра зашарілася ще більше і, сховавшись під ковдру, прислухалася. Було дуже соромно перед сусідами, але до того, що почула була не готова:
- Привіт, любий. Ти чому трубку не береш? Ох і занесло тебе, в таку діру тебе ще не відправляли, - почувся з коридору неприємний манірний жіночий голос.
- Ти навіщо приперлася і як мене знайшла? - Сердито запитав Олег.
- Хто шукає, той завжди знайде. Котику, не будь таким непривітним букою і пропусти свою кішечку в квартиру. Восьма ранку. Будь людиною і зроби мені кави! - і нагла жіночка посунула в середину квартири.
Олег очманів. Стояв, як вкопаний. А в думках було лише : « Ну, чому ця навіжена знов припхалася в його життя???. Тим більше зараз!"
А в спальні уже вирував ураган на ймення Олександра. Такою сердитою і розлюченою вона ще ніколи не була.
Вискочила з кімнати і , не зупиняючись, схватила свої кросівки , посунувши при цьому зайве на імʼя Лєра.
Олег кинувся наздоганяти свою фурію.
- Зажди, прошу. Я не брехав тобі тоді і не брешу зараз. Це моя колишня дружина. Я її не запрошував, і я їй не радий, - сказав Олег, впіймавши за руку дівчину.
- Добре, відвези мене додому. І виріши питання з колишньою. А потім поговоримо.
- Ок, почекай , я тільки взуюся і візьму ключі від машини.
І він побіг назад у квартиру, а вона геть від нього.
Повернувшись, Олег не знайшов дівчину. Зрозумів, що забагато хвилювань для Олександри за такий короткий проміжок і вирішив дати їм час. Їй, щоб охолонула , собі ж, щоб дати раду кровожерливим думкам щодо колишньої. Бо ж так захотілося прибити Лєру , що аж руки засвербіли. От вміє людина зіпсувати йому життя. І розлучитися з нею було недостатньою мірою , щоб позбутися її назавжди.
Чоловік трохи постояв коло свого авто, викурив зо три цигарки і пішов розбиратися...
#5395 в Любовні романи
#1255 в Короткий любовний роман
#2294 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.03.2024