Хочу тебе собі.

Олег
 

Прикольна така. Сашка…

Яка вона чудова.

Мені подобається в ній все.

Така маленька, з круглою попкою, співочим голоском, кучерявою гривою неслухняного волосся і чарівними зеленими очима.

А язик...який підвішений в неї язик, заводить більше ніж округлі сідниці.

Я просто шукав втіху на ніч, а знайшов дещо набагато більше. Хочеться продовження.

Хочеться дізнатися про неї все.

Мабуть, мені зносить дах. Якщо я, навіть, відклав важливі справи, щоб провести з нею час.

Підводжу погляд і бачу , як мою маленьку намагається обійняти спортивного виду молодик . Спершу подумалося , що вона на зустріч з хлопцем поспішала і вигадала клієнта. Але потім побачив її сердиту моську в поспішив на допомогу.

Але маленька фурія вже звільнилась від небажаних обіймів , зарядила невдасі смачного ляпаса і біжить в мою сторону.

Відкриваю для неї  двері . Повертаюсь до її знайомого і дивлюся вслід хлопцю, що віддаляється від нас. 
Сідаю за кермо , не розпитуючи про те , що ж сталося. Але дуже надіючись, що вона поділиться зі мною цією інформацією.

 —  Олежику, хочу морозива і цілуватися. А ти?

 —  Морозива не хочу, - вміє вона з місця в карʼєр. 

 --  Цілуй. 

 -- Кицюня, я б тебе і зжер . Але скажи мені, чесно,  поцілунок ти хочеш отримати через цього «клієнта»? - вона дивиться на мене , не кліпаючи, і її погляд стає затуманеним. А тоді каже:

 --  Я цьому поганцю вірші писала, а він одружився з іншою. Тепер хоче мене повернути, але подасть на розлучення тільки , якщо я до нього повернусь. На *ую я вертіла його повернення з розлученням разом узяті! Вибач за «французьку». Ще й, сволота така, прикинувся клієнтом , зацікавленим у фотосессії.

--  В тебе нема *уя.  В тебе тепер є я. Якщо треба пояснити цьому йолопу, що його увага зайва і пропозиції недоречні, то ти можеш на мене розраховувати. І я сподіваюсь, що ти до нього не повернешся. Бо я все більше хочу тебе собі, - притискаю її до себе і цілую пахуче  волосся.

 — Маю проблеми з довірою. Але чомусь тобі хочеться повірити. 

 — Спробуємо? - запитав.

-- Якщо не жартуєш, - боязко кивнула вона , не відводячи погляду.