Спроба №... або у пошуках Справжнього...

Спроба №15. «Просвітлений»

Мандрівниць перенесло у невеличке курортне містечко. Сонце тільки почало сходити. Людей на набережній та пляжі було небагато. Шум хвиль перебивав лише крик поодиноких чайок, що кружляли над водою у пошуках сніданку.

На піску недалеко від пірсу сиділи двоє. У дівчині можна було одразу впізнати Аліну, правда засмаглішу та стрункішу. Хлопець був чорнявим та худорлявим. Пара сиділа мовчки у позі «лотосу».

– Медитуємо… – першою порушила тишу Аліна.

– Це вже щось новеньке! – зауважила її супутниця. – А він хто?

– Він – просвітлений! – драматичним голосом відповіла співбесідниця.

– Поясни?

– Просвітлений – це така особа, що живе за законами Всесвіту. Він має дивакуватий вигляд та одягається лише у речі з натуральних тканин. Шанує індійську культуру та любить усе живе, тому нерідко – це вегетаріанець. Він щоденно медитує і його важко вивести з себе. Він вірить в карму, колишні життя, і розповідає тобі про них з таким натхненням, що поступово і ти починаєш у все це вірити. Обожнює повчати жити і не приймає критики до свого способу життя. Він не вживає алкоголю і, як і Міністерство охорони здоров’я, вважає, що куріння вбиває.

– У принципі, позитивний образ!

– Все б добре, якби не зацикленість на правильності!

– Що ти маєш на увазі?

– Ну, наприклад, у якійсь книзі, назву не пам’ятаю, він вичитав про генетичний матеріал, що залишається у жінці від кожного з її сексуальних партнерів. Цей матеріал у майбутньому може позначитися на зовнішності та рисах характеру дітей.

– Тоді йому слід було шукати незайману дівчину?

– Мабуть він її не знайшов. Тому в мене він дуже ретельно розпитував про усіх моїх колишніх, щоб знати напевно, які зовнішні та інтелектуальні вади передадуться нашим гіпотетичним дітям.

– Ну це вже трохи занадто…

– Іронія в тому, що у нас до інтиму так і не дійшло. Мій Просвітлений був більшим прихильником платонічних стосунків.

– Незвичний екземпляр!

– Це ще не все. Він був дауншифтером.

– А це що за…?

– Мріяв переїхати в якусь глибинку, купити невеличку хату і завести город і домашніх тварин, щоб їсти лише екологічно чисті продукти і пити «свіжовичавлене» молоко.

– Ага, він мабуть і корову перевіряв би на наявність статевих партнерів, щоб її молоко відповідало усім його стандартам! – пожартувала Аніла.

– Думаю, що не лише корову! – засміялася Аліна.

– А родину він створювати збирався?

– Звичайно! Проте мріяв він про сім’ю, що за описом побуту скоріше нагадувала твори Нечуя-Левицького і Шевченка. Його дружина теж повинна була бути «екологічно чистою» і звичайно ж не містити ГМО))). Діти – слухняні, рожевощокі, у конопляному одязі та з окрайцем хліба, який їм спекла їхня ідеальна матуся.

У цей час пара підвелася. Сонце вже починало припікати. Хлопець із дівчиною пішли купатися.

– Зате виглядаєш ти тут стрункою та підтягнутою. І засмага тобі до лиця! – намагалася вишукувати позитивні моменти Аніла.

– Це мені моє тимчасове вегетаріанство допомогло…

На набережній почали розкладатися лотки зі смаколиками. До наших мандрівниць долинали пахощі смаженого м’яса. Закохані вже вийшли з води. Вони трішки обсушилися і пішли гуляти узбережжям.

– Пам’ятаю, як гуляючи з ним по пляжу і поглинаючи запахи шашликів, плову та інших м’ясних делікатесів, я, тримаючи однією рукою його руку, а іншою яблуко, запевняла себе, що так буде краще.

– Можливо на якийсь час так і було?

– Погоджуюся. Я перейшла на здорове харчування, стала медитувати. Ми багато ходили пішки, плавали, і йому я завдячую втраченими кілограмами. Тому якусь користь із цих стосунків я все ж отримала.

– Чому ж не залишилася зі своїм Просвітленим?

– Мій «гуру» занадто все ідеалізував. Був надто правильним! Я постійно боялася, що не виправдаю його очікувань. Мене бентежила одна лише думка, що я можу в чомусь не відповідати його сподіванням. Ідеалом бути важко, знаєш? А він досить швидко зрозумів, що я до ідеалу мені далеко, тому розірвав зі мною стосунки.

– І як ти це пережила? – поцікавилася Аніла

– Змахнувши одиноку сльозу зі щоки, я зрозуміла, що моєму правильному і здоровому способу життя прийшов кінець, тому вегетаріанка у мені померла того ж вечора, – посміхаючись, відповіла Аліна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше