Друга частина

Нарешті ми вже приїхали. Не думала, що дорога до дідуся так може вимотати, а це ми ще не почали готувати й прибирати. Глянувши перед собою, то я побачила старенький 2-поверховий будинок, на території бігало 3 собаки та десь між кущами можна було побачити кицьку, яка, як не дивно, строїла усіх 3 величезних собак.

- Стійте, спокійно, - зі сміхом проговорила я, коли зайшовши у подвір’я собаки кинулися стрибати на мене та просити таку довгоочікувану ласку.

- От бачиш, як вони тебе люблять, - усміхнено сказала мама, - а ти так не любиш їздити сюди.

- Мам, перестань. Пішли краще в будинок, привітаємося з дідусем та почнемо готуватися до дня народження, - відповіла я та побігла у кімнату, де дідусь частенько проводить час.

Світло проникало у кімнату, що здавалося так, що до ночі ще купа часу, а день тільки почався. У кутку стоїть телевізор, який дивиться з крісла мій дідусь та щось там п’є з кружечки. Нічого не змінюється. Усе, як завжди. Я усміхнулась та підійшла до дідуся. Просто сіла поруч і взяла за руку. Нам не треба зайвих слів. Достатньо просто усміхнутися і ми зрозуміємо, що усе добре. Стиснувши наостанок руку дідуся, я заглянула у свій телефон та побачила декілька повідомлень від Романа.

«Я сподіваюся, що не образив тебе. Я правда дуже хочу дізнатися тебе ближче. Не подумай нічого такого. Хочу дізнатися тебе, не твоє тіло, повір. Ми можемо не поспішати, щоб ти не думала нічого зайвого. Нумо спробуємо просто»

Ого.. Не очікувала я отримати таке повідомлення. Думала, що він вже давно заблочив мене, адже хто буде спілкуватися з такою ненормальною та нервовою дівчиною, як я. Приємно здивована. І що ж мені відповісти.. Ладно, спробуємо так.

«Це ти вибач мене. Я буваю дуже імпульсивною, це мій мінус, який не можу прибрати. Я буду дуже рада поспілкуватися з таким хлопцем, як ти)»

Секунда. Повідомлення прочитано. Чогось мої руки не перестають трястися. Так, Аріно, зберися, це не твоє перше побачення. Чого ти так переживаєш? Не вийде, то не вийде. Ухх.. Пише щось.

«Можливо тоді ти не проти піти погуляти сьогодні? Наприклад, у центр міста або ти сама можеш обрати місце, яке тобі до вподоби»

« Буду рада, але зможу тільки у кінці тижня, бо наразі я у свого дідуся. Не в місті. А місце можна обрати трохи пізніше. Спішити ж нема куди, так?»

Написала я та вимкнула телефон. Час готувати та прибирати, а це може зайняти не одну годину. Підійшовши на кухню, то я побачила, що мама вже почала різати овочі на рагу. А я поки дістала м'ясо та почала маринувати його. Хочу сьогодні приготувати своє фірмову страву та й торт. Якраз завтра все застигне і смак буде набагато краще. Чула, що дідусь казав, що приїде його друг з сином. Вони не мали бути, але в останній момент у них плани помінялися, тому треба готувати на трохи більше людей. Сподіваюсь, що все добре буде і вечір пройде спокійно та весело. Я вже підготувала пісню, яку заспіваю для свого дідуся. Він дуже любить, коли я це роблю, але через деякі проблеми, то не співала вже довгий час. Дідусь частенько просив мене, проте я весь час відмовляла. Тому сподіваюсь, що йому сподобається такий подарунок.    

Поставивши м'ясо до холодильника, я приступала до тортика. Приготувавши усі потрібні інгредієнти такі, як: 2,5 кружки борошна, 2 кружки цукру, 1 кружку молока, 1 кружку масла, 4 яйця, 1 пакетик розпушувача та столову ложку какао. Та почала місити тісто, яке мало потім розділитися. Одне бути з какао, а інше – звичайне. Беремо 4 яйця збиваємо їх з цукром, чекаємо хвилинки 3, поки воно не стане біленького кольору. Потім додаємо молоко, збиваємо, додаємо масло, знову збиваємо. А тепер додаємо поступово борошно з розпушувачем, але в цей раз використовуємо паличку, щоб все ніжно розмішувати для того, щоб тісто не осіло. Тепер розділяємо тісто і в одну частину додаємо 1 ложку какао, перемішуємо. А тепер можна ставити бісквіт у духовку, яка розігріта до 180 градусів, на 50 хвилин. Проте, знаючи свою духовку, то вже за 20 хвилин я перевіряю бісквіт на готовність. Поки тісто готується, то почала займатися кремом для торту. Для цього нам треба: 1 кг сметани (десь 20 % жирності), кружка цукру, 20 грамів желатину та 200 мл води або сиропу.  У мисці збиваємо сметану з цукром хвилини 2, далі додаємо приготований желатин (треба дивитися на пакеті, як його робити), знову збиваємо. За цей час бісквіт мав вже приготуватися, тому чекаю, коли він трохи охолоне, а далі ми робимо круг з тарілки, розрізаємо, відкладаємо цей шматок. А всі інші ріжемо на кубики, щоб ми могли створити піраміду. Далі я ріжу консервовані ананаси і починаю створювати торт. Мажу на основу крем, щоб трохи підпитався, а далі просто кубики від бісквіту, ананас та крем, щоб це все фіксувати. Ну, коли вже все закінчилося, то я зверху ще поливаю кремом та ставлю на ніч у холодильник, щоб все застигло.

      Глянувши на годинник, то я вже помітила, що була 2 година ночі, але нічого нового. Ніколи не могла готувати випічку рано. Один раз я закінчила готувати торт о 3 годині ночі. А що такого? Ні в кого нема зваби спробувати раніше, ніж того потребує час.. Хоча ніч, то така, ну, дещо інтимна справа. Гадаю, що ви розумієте про що я. А тепер мені треба дуже тихенько піднятися на 2 поверх, помитися та нарешті влягтися спати. Сподіваюсь, що я зможу це зробити швидко, а не буду ще години 2 нишпорити в соціальній мережі, шукаючі сама не знаю що. Але не почитати повідомлення я не могла. Трохи заядливий користувач соціальних мереж. Зізнаюсь.

«Так, буду радий навіть за 2 тижні. Хоча так довго чекати не треба. Ха-ха. Як твої справи? Чим займаєшся?»

Від такого повідомлення я не могла не усміхнутися. Так приємна його увага.

«Усе добре. Вибач, що так довго не відповідала. Я готувала торт для свого дідуся. А ти як?»

Загорнувши нашу переписку, бо гадаю, що у таку пізню годину він вже спить, то я почала дивитися, від кого ще повідомлення. Одне було від моєї подруги, яка питала, як пройшов мій день. Відписавши їй, я зайшла в Інстаграм, де побачила, що на мене підписався хтось. Зайшовши на його профіль, то як і в себе не побачила нічого такого, що могло сильно говорити про людину, тільки про її характер. Хм, теж цікавиться фотографіями? Чому він? Бо в описі це вказується. Підписавшись у відповідь, адже його стиль мені сподобався, я почала дивитися історії моїх знайомих. І раптово отримала повідомлення від цього ноунейму, буду його так називати.