Розділ 37

Через декілька хвилин зволікань, я нарешті пригадала, що володію надздібностями та декількома помахами руки позбавила квартиру всього цього диму і жахливого запаху.

Звісно, це було легко та й повернутися до користування супер силами дуже приємно. Але після тривалого періоду, проведеного в лікарняній палаті, це неймовірно мене втомило і я вже була готова кинутися до диванчика, що стояв неподалік та проспати дві доби.

– Сюрприз,– раптом пролунало за моєю спиною.

Рівень адреналіну різко підскочив в моїй крові і я, забувши про втому, різко розвернулася, готова атакувати ворога.

Лише через декілька секунд мені вдалося зрозуміти, що я переді мною стоять одногрупники й тато, а мама вже прошмигнула повз мене та побігла на кухню з криком: «Як же там моя курочка?». А коли ще й привітавшись та обійнявши всіх присутніх, обернулася та поглянула у квартиру, завішену святковими надписами та повітряними кульками, остаточно зрозуміла в чому справа. Виявляється вони планували сюрприз, а я все їм зіпсувала.

– Привіт, рідненька,– підбігла до мене мама та обійняла.– Ех, не встигла, залишимося без твоєї улюбленої курочки.

– Ти впевнена? Може нехай Ден на неї погляне,– сказала я і підморгнула одногрупнику, здатному повертати речі в минулий стан. Чомусь мені здавалося, що якщо він відремонтував тоді аудиторію, то й зможе зробити з підгорілої птиці ідеальний кулінарний шедевр, які зазвичай виходять у мами, коли вона не забуває вимкнути вчасно газ.– Впевнена, він знайде спосіб зробити з неї щось їстівне.

– Ну нехай,– здивовано сказала мама. Вона не вірила, що щось вийде, як і кожен з нашої команди до того випадку в університеті. Але зараз я була стовідсотково впевнена у своїх одногрупниках, як і вони в мені.

І я не прогадала. Вже незабаром з кухні долинав апетитний запах свіженької запеченої курочки, а через декілька секунд показався і герой дня – Ден, разом з винуватицею бурчання в наших животах.

Ця вечірка допомогла мені остаточно повернутися до нормального життя. Хоча не сказала б, що саме це слово буде доречним в моїй ситуації.

Я нарешті змогла опинитися в дружній атмосфері та забути про всі негаразди, які оточували мене. В колі батьків, сестри та товаришів, мені нарешті вдалося знову відчути, що я жива.