Ранок наче й не предвіщав ніякої біди. Баба Лізавєта поралась по господарству, Герасім дрімав у буді, гріючись в променях вересневого сонечка. Із сусідського подвір’я було чутно голос Івана Качана, який доказував зятю Суману, шо кабана ростять суто для того, щоб на ковбасу пустити, а не як домашнього улюбленця, бо така його свиняча доля.
З вулиці почувся всім знайомий скрип сидіння і у фіртці з’явилась пика капітана поліції – Влєрія Васильовича Мигальчука:
- Ну шо, готові? Там цей, туристи на підході...