І от настав той день.
Він — 18 травня.
Вона — 20 травня.
Їхні дні — збіглись.
Арсен не натиснув.
Ліка — теж.
Два дні. Один час. Один вибір.
Парадокс замкнувся.
Світ, збудований на послідовності, не витримав.
Почав рвати себе.
Будівлі змішувались із хмарами.
Вулиці гнулись. Час тек у зворотному напрямку. Люди почали говорити слова, які ще не вигадали.
А вони стояли — в центрі.
Вперше — в одному дні.
Вперше — без інструкцій.
Вперше — в теперішньому.