*Минуло два роки.
Вже два роки як я зустрічаюся з Марком . Багато чого змінилося .
У мого брата Віктора і його жінки Людмили народився синочник , а назвали його Дмитрій . Макс розійшовся зі своєю дівчиною. Вона йому зрадила. Жаль Макса він справді покохав , але обрав не ту. А у Олега з Лєнкою весілля . До якого ми з Кріс готуємо майже все , але нам не в тяжість , а в раді ть. От ми зібралися на дівішнік та пішли в клуб. Багато пити ми не збиралися , але все як завжди пішло не по плану . А закінчився наший дівішник тим що нас босих і ледь стоячих хлопці забрали по домах. На наступний день думала , що помру , але Марк сміявся і сказав.
-Я й не знав , що в мене дівчина алкоголик.
Хлопці навіть не пили , а ми напились як свині . Але я й не звернула на то уваги бо хотіла просто вмерти. Саме весілля проходило дуже цікаво. Олег запізнився на дві години та не відповідав на дзвінки , а Лєнка тим часом плакала . Казала , що вона йому не потрібна , що він передумав. Ми старалися її заспокоїти , але нам це не вдавалося. Олег приїхав у спортивці та все розказав . А все було так :
Його костюм коли гладили спалили і він їхав купувати новий. Потім ще годину Лєнка і Олег приводили себе до порядку. А далі все пішло по маслу. Я "трохи" напилася , чесне слово я не хотіла , але в мене не було вибору , я старша дружка гостей потрібно було розвесиляти. А через місяць Марк зробив мені пропозицію. Ми тоді гуляли біля озера . Марк побачив бутилку у воді і ми вирішили її забрати . Коли я взяла її в руки там була записка. А в ній :
*Так ? Чи Ні ?
Я нічого не зрозуміла , але коли подивилася на Марка він стояв на одному коліні і в руках була каблучка .
-І що ти вибрала ? Посміхаючись питає Марк
-У мене є вибір ? )
-Ні )
-Тоді чому дав право голосу .
-Заради пристойності.
-Я згодна.
Він одягає каблучку мені на палець та ми цілуємося.
-Ну що Дарвин Юліана Олегівна куди тримаємо дорогу?
-В щасливе життя.
*Минуло три роки.
Знову плач дитини втретє за ніч.
-Твоя черга кажу я Марку.
-Ні твоя
-Цу є фа
-Окей
-Ти програв іди .
-Тимурчику не плач сонце.
Вже рік як у нашому життю з'явився Тимурчик. Він капризний як батько. Марк завжди допомагає з малим. Звісно він приходить з роботи і відпочиває . Але ніч це бій для двох тому Цу є фа це єдине що може нам допомогти.
Сьогодні в Марка день народження і я приготувала йому подарунок ( ну як я , ми з Марком разом старалися ) . Я взяла коробку від наручного годинника і поклала в нього свій подарунок. Також замовила кульки і торт. Марк ще спить , але все готово. Свічки горять .
-Happy birthday to you ,Happy birthday to you Марк коханий прокидайся .
Він прокинувся та посміхнувся.
-Огоо сонно сказав Марк
-Загадай бажання та задувай свічки .
Він прижмурив очі і задув свічки.
-Ураа
-Дякую мила
-Це ще не все.
Я принесла в кімнату Тимура а в нього в руках була коробка від годинника.
-Годинник ?
-Ну дивися.
Він відкрив коробку і зхмурив брови.
-Серйозно ?
Я вже було подумала що він не радий.
-Так
І враз його обличчя змінилася він посміхнувся , як чиширський кіт. Встав взяв мене не руки закружляв і поцілував .
-Я щасливий.
-І я
Він взяв на руки Тимура.
-Ну що синку готуйся в тебе з'явиться сестричка.
-Чому ти впевнений що буде дівчинка? Можливо хлопчик?
Але ми помилялися .
Через 9 місяців я народила Доньку І забуллу і сина Назара.
Ось так я стала коханою дружиною і мамою трьох діточок . Я зрозуміла , що не потрібно здаватися , потрібно іти до кінця. І ти тими темними незрозумілими коридорами до кінця . Зайти в ту темноту і невідомість . Наскільки страшно б не було воно того варте. Говорять що я не маю виходу з цієї ситуації. Можливо виходу і немає. Якщо немає виходу зміни ситуацію.
*Кохання як війна : легко розпочати , та тяжко зупинити .
Ось і підійшла до кінця моя перша маленька історія. Можливо щось було не так , вибачайте. Я старалася . Дякую всім хто читав . Всіх люблю ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Зовсім скоро розпочнеться нова історія . Тому далеко не тікайте 💞💞💞
Переходіть на мою нову історію " Спільне Минуле "
Відредаговано: 15.11.2021