Справа Марти

Глава 1. Зникнення

— Марто, дзвінок на лінію 102, — промовив черговий, вручаючи їй планшет.

— Що там? — підняла погляд капітан поліції Марта Дуванчук.

— Дівчина зникла. Софія Маркук заявила, що її подруга не повернулася додому.

 

Марта зітхнула. У відділку пахло кавою та втомою. Вона натиснула на аудіозапис заяви.

— «Моя подруга Аліна Ращан... вона не бере слухавку з учорашнього вечора. Вона ніколи так не робить».

 

— Добре, поїду, — сказала Марта, надягаючи куртку.

— Візьми Горловака, — кинув черговий.

 

Тимур Горловак, високий і іронічний слідчий, уже чекав біля машини.

— Ну що, начальнице, нова загадка?

— Не жартуй. Зникла молода дівчина. Це може бути серйозно.

— Та я ж тільки підбадьорюю, — посміхнувся він, заводячи двигун.

 

Їхня перша зупинка — квартира Софії Маркук.

 

— Заходьте, — зустріла їх розгублена дівчина з чорним волоссям. — Аліна мала прийти до мене, ми домовлялись. Вона працювала до пізна, але... так і не з’явилася. Телефон вимкнений.

 

Марта уважно оглянула кімнату, де залишились речі Аліни.

— У неї були конфлікти? Хтось переслідував?

— Та... вона розповідала, що один чоловік часто чекав біля її роботи. Я боялася, що це не просто випадковість.

 

Марта зиркнула на Тимура.

— Треба з’ясувати, хто цей «чоловік».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше