Розділ 7. Коли все відбувається швидше, ніж хотілося б

Загалом, після пояснення леді Тілні я почала відчувати роздратування. Мене зачепило формулювання «невелика подія»! Хороша ж подія, фіналом якої була моя смерть!

Але кожен відігравав свою роль. Спробував би кравцем, хай він хоч тричі визнаний геній відмовити в проханні королю!

— Дякую, — відповідаючи на пропозицію майстра, подяки я не відчувала. — Повернемося до вибору моделей, — нагадала причину візиту.

Я перегорнула початок каталогу, більше не відчуваючи колишнього захоплення.

— Вам нічого не подобається? — напружено спитав Едвард Тейлор. При цьому він все ще тримав бездоганно привітну усмішку, хоча спина видавала внутрішню напругу.

— Все старе, як цей світ, — відкинувши журнал, я підвелася. Проходячи по залі, я підходила до виставлених на огляд моделей суконь і до жодного не доторкнулася.

— Але… але… дозвольте! — трохи підвищив голос ображений Тейлор. Його образа за свої твори була зрозуміла, але я вже закусила вудила.

— Невже так складно зробити прості лінії, прибрати корсет, зробити високу талію, драпірування та використати легкі тканини? Взяти світлі та пастельні кольори, залишити мінімум прикрас, — розповідаючи, я представляла регентський стиль початку дев'ятнадцятого століття, натхненний французьким імперським стилем та античною класикою.

Обернувшись, я наткнулася на обличчя місцевого кутюр'є, що витяглося. Мабуть, він щойно взяв папір і швидко записував мою пропозицію.

— Зовсім без корсета? — ахнула леді Тілні.

— Ненавиджу корсети, — кивнула я і пройшла в інший бік зали.За мною йшли всі інші. — Я хотіла б носити у повсякденному житті щось практичне та зручне. Без корсета! — Обернувшись, я тицьнула пальчиком в лист, пропонуючи це записати. — Простий ліф, під спідницею штани, гарний капелюх. Кольори у цьому стилі можна використовувати яскраві та контрастні. Прикрашати теж треба стримано!

Це вже був опис блумерського стилю, натхненного феміністичним рухом та ідеями свободи та рівності в середині дев'ятнадцятого століття

— Жінка у штанах? — діловито уточнив кравець, а леді Тілні схопилася двома руками за спідницю, наче її зібралися силоміць знімати!

— Дуже практично, — довірливо схилившись до майстра, зізналася я і запропонувала намалювати кілька варіантів моделей з описаних мною стилів.

Звичайно, мої малюнки не були такими дивовижними, як у каталозі. Але я для наочності намалювала моделі на жіночому манекені у техніці графіки, як це роблять дизайнери одягу у нашому світі. Адже все починається з олівцевого начерку, а вже потім обростає деталями, набуває кольору, текстури.

— Мені подобаються ваші ідеї! — від захоплення чоловік потирав руки, наче йому хотілося одразу узятися до моделювання.

— Так… — заглядаючи через плече, погодилась старша фрейліна. — Ось ці сукні виглядають свіжо, — вказала вона на перший варіант без штанів.

Коли я вичерпала ідеї, що наринули, минуло три години. Леді Тілні нагадала мені причину нашого візиту до ательє. І я нарешті зволила підібрати собі звичайніший  для місцевих обивателів гардероб, заручившись на майбутнє обіцянкою королівського кравця надіслати мені моделі з нової колекції!

В результаті візиту в ательє я зупинилася на десяти туалетах, які б підходили для різних випадків та сезонів. То був той мінімум, який оплачував король. І цього було непростимо мало!

Це в сучасному світі можна обійтися десятком речей, комбінувати їх між собою як душа забажає.

А тут кожна сукня мала своє призначення: домашню сукню, хоч вона і виглядала, на мій погляд, цілком святковою, ні в якому разі не можна було одягати на вулицю, або ось сукню для відвідування театру не можна було носити іншим часом.

А ще сезони року! Про останнє мені нагадала старша фрейліна Її Величності. Тут теж була зима, весна, літо та осінь. Я опинилася в цьому світі якраз у першому місяці зими — студні. Наступний місяць називався просинець, а за ним йшов січень. Одяг виглядав елегантним, вишуканим і жіночним. Мої умови – комфорт та практичність – майстер взяв до уваги. Він навіть пообіцяв зробити для мене новий варіант полегшеного корсета!

— Я розумію ваші бажання та підберу найкращі варіанти! — запевнив він.

Містер Тейлор сам заміряв параметри моєї фігури, жодного разу не торкнувшись мого тіла! Це було ще одним виявом його магічних здібностей. Стрічка сама по мені ковзала!

Наступну годину ми витратили на вибір тканин та підбір кольору.

І розлучилися взаємно задоволені візитом.

Для повсякденного життя я обрала прості та зручні сукні з вовни та бавовни з обіцяною новою моделлю корсета, спідницею до щиколоток та високим коміром. Колір бавовняної сукні ніжно—блакитний, а вовняних — глибокого синього кольору та кольору чайної троянди.

Моя попутниця суворо стежила за моїм вибором і не забувала давати настанови.

— Не забудьте рукавички... Підберіть парасольку... До цього образу не вистачає сумочки, — лунали її коментарі. Я не зупиняла її. Адже про подібні незначні дрібниці я якось не думала. Для прогулянок та поїздок я обрала дві теплі сукні з кашеміру темно-бордового та синього кольорів з білими мереживами чудової роботи та в міру прикрашені мілким жемчугом. Спідниця з воланами і мереживом і низький комір. До сукні я замовила пальто, а не плащ. Мені довелося знову взятися за перо та малювати ескіз. Друга сукня була схожою, з невеликими відмінностями, але колір мало темно-фіолетовий.

— Міледі, вам обов'язково потрібний туалет для відвідувань театру чи арени!