І знову спочатку: не виводжу

Рівень життєвої енергії: 75%

Рівень думок: 120%

Моїх думок забагато. Я думаю про одне й теж щодня. Мої думки повторюються і це означає лише одне. Їх треба виплеснути. Це буденні думки, які не приносять мені користі, розвитку, позитиву чи ще чогось. Це всього лише проміжні думку, які зачепились на свідомість та не хочуть йти. Як гілочка у річечці. І якщо її не підштовхнути вона буде ловити інші гілочки, або і сміття, що буде нагороджуватись і будувати дамбу. А дамба із сміття мені аж ніяк не потрібна. 

І тому в продовження минулої частини ділюст методами позбавлення надлишкових думок:

Приблизно у 2020 почався бум на книжку "Купи собі той довбаний букет" Тари Шустер. Провакативна ілюстрація, цікава назва, хайп. І я до неї дісталась, але лише у 2023. І знаєте, я не пошкодувала ні на краплю. Моє життя стало легшим, спокійнішим. Мої думки стали чистішими, яснішими, а дні продуктивнішими та веселішими. Кожен мій ранок починався із речей, які мене не просто наповнювали, а змушували посміхатись, похвалити себе і шалена мотивація рухатись далі. 

Завдяки цій книзі, одним із правил було те, щоб щоранку виписувати 3 сторінки у блокнот своїх думок. Абсолютно все на світі, що лише спадає у голову. 3 сторінки. До нього я додала гарячий чай і це були чарівні 30 хвилин у тиші з самого ранку замість соціальних мереж. Зайві думки йшли, приходили рішення і гарний настрій. 

І напевно треба цю річ відновити: тільки уявити... Прокидаєшся на 30 хвилин раніше свого часу. І в першу чергу, що ти робиш ставиш чайник і робиш чай, каву чи що ти ще там любиш. У ранковій тиші, коли ще ніхто не прокинувся ти починаєш виплескуватм свої думки. Злість, заздрість, бажання знищити, радість. Ти все виносиш на папір. Ти можеш тверезо проаналізувати. Поруч планер у який виписуєш завдання на день/тиждень/місяць. І у тебе звільняється мозок для нових ідей. Пізніше, протягом дня, ти виділяєш собі годинку часу, щоб побути на самоті і в тиші. Вимикаєш всі звуки, знаходишся у місці, де тебе ніхто не буде відволікати. І просто годинку ти виділяєш самому собі. Якщо є якісь думки, плани то виписуєш у блокнот. Твій мозок чистий, просторий, відкритий до нових ідей. 

Ввечері, після роботи, замість приготування соціальних мереж ти виділяєш 30-60 хвилинок на те, щоб привести квартиру до ладу, якийсь один маленький шматочок, який постійно відятгуєш. На кухні перебрати, одяг... І після цього вечірня рутина. Час, коли присвячуєш лише собі. 

Звісно це все можна додавати поступово, але наскільки багато часу в нас забирають соціальні мережі замість того, аби ми могли насолодитись собою. Моментом, який зараз ми проживаємо. Часом, який ніколи не повернути. Думками, які здатні змінити світ....

Не розумію себе чому припинила заповнювати блокнот зранку. Дійсно мозок почав просто закипати і як на зіпсованій платівці повторювати одні й ті самі думки. Проте не більше, коли схопила цю думку за хвіст і не дам їй втікти:)

Створюймо історію через вчинки 📜 ✍🏻