І знову є бажання перекреслити все, що було. Вирвати попередні сторінки і почати спочатку, щоб от цього разу все було точно ідеально! А то ці хаотичні думки... Часом незрозумілі та непослідовні. Важко це все. Коли не можеш підібрати слів, або скласти все до купи і видати, щось, що має цінність.
Знову все спочатку. Тренування. Минає моя 21 осінь. І таке шалене бажання рухатись вперед. Відмовитись від цих всіх нав'язаних стандартів і просто жити тим, що приносить задоволення. А що задоволення приносить? Часом повалятись у ліжку цілий день. Часом прибирати все, щоб блистіло і сліпило, а підлогу так натерти, щоб ходячи по ній ноги сковзили і майже не падати. Або щоб з друзями гуляти і говорити про все на світі. А в інший мовчати і насолоджуватись тишею.
Зараз ера, коли тобі нав'язують соціальні мережі, що треба визначити свій вайб. Оце: "cherry girl", "clean girl", "dirty girl", "sport girl", "violet girl", "read girl" і ще так нескінченну кількість разів. Коли лише це починалась перша думка була "ура! Тепер завдяки великій кількості я зможу розібратись у собі та зрозуміти, який у мене стиль". Проте сталось не так як гадалось. З цими вайбами я зрозуміла, що я кожна з них і жодна одночасно. Це бентежило. Але більше ні. Чому я маю обирати? Не хочу. Хочу просто займатись тим, що мені приносить задоволення. Навіть не так: займатись тим від чого я помиіхають та почуваюсь наповненою.
Я чітко пам'ятаю момент, коли після закінчення стосунків лежала на своєму ліжку у батьків і відчувала, що я була пустою. Знаєте, як буває береш напівпорожню непрозору упаковку з-під соку і ти знаєш на якому рівні зараз рідина. Так само було і зі мною. Я чітко могла визначити на якому рівні моя енергія. При тому наскільки вона чиста та якісна. З цього було чітке розуміння, що я можу дати людям, а що ні. І щодня я себе наповнювала. Новими цілями, планами, думками, новими людьми і компліментами знаючи, чітко знаючи, що у даний момент я беру, а не даю. Я читала філософські книжки цитати яких виписувала на стіні. Дізнавалась себе з різних сторін: як матриця долі, нумерологія, знак зодіаку і ще різне. Виписувала думки. Все для того, аби більше зрозуміти хто я така і що робити. І знаєте що? Це допомогло.
В один із днів я відчула, що майже наповнена. Моя енергія була на рівні шиї. Переважно заповнена позитивом. І це чітке усвідомлення, що ще трохи і можна видихнути та почати йти у світ і творити та проявлятись. Так і сталось. За декілька днів відчуття, що тепер настала моя черга віддавати була настільки сильною, що я взялась за реалізацію своїх найпотаємніших бажань, які здавались нездійсненими. І наблизилась до них так близько, що здавалось от-от і вони здійсняться.
Проте у момент настільки захопилася, що забула відслідковувати свій рівень енергії. І пів року згодом відчуваю, що він опустився знову. Це не погано. Але мені трохи сумно, що я не змогла вчасно відслідкувати це падіння, щоб утримати на достатньому рівні. Тепер я знову буду себе наповнювати ізолювавшись від решти.
***
Проте тепер на мені є певні обов'язки, які вимагають моєї присутності та ясності. На жаль, я забила на планування, якісні-довгі медитації та порядок. А більшу часу присвячую монотонним діям, як плетіння з бісеру, серіали, читання. Це мені подобається, проте його забагато. І навіть "корисні" (не вірю у це слово) речі, можуть стати негативним досвідом, якщо ними зловживати. І обов'язки до яких входять тренування моєї групи, яку варто починати розвивати, а не просто тримати. Це також мене наповнює - їхній розвиток, посмішки та вдячність. Тому із задоволенням буду продовжувати писати та ділитись своїми діями після тренування. (А ще поприбирати, помити голову, бажано виспатись, доплести подарунок з бісеру, відправити книги, що позичала у знайомого і планування для себе, групи)