3 Розділ

    Джошуа прокинувся від різкого штовхання.
- Вони тут! - Кричала Лівій. Її голос у темряві звучав одночасно і як команда, і як попередження. Він підскочив. Серце калатвло так, ніби от-от мало б вискочити з грудей. Вчені застигли в темряві супермаркету, вдивляючись у тьмяне світло, що пробивалося крізь розбиті вікна. Лівій підійшла до одного з них і обережно виглянула. Міллер прислухався.
- Біжать... - Прошепотіла вона. На її обличчі промайнув жах. - Велика група збоченців... озброєних.
Джошуа примружив очі. Тіні рухалися по вулиці. Здалеку було незрозуміло, що це люди. Потім стало видно їхні червоні, немов налиті кров'ю, очі.
- Боже, це вони, - сказав він тихо.
- Хто ці...
Вони йшли просто на них. Тонкі, високі та погнуто-вигнуті силуети. Їхній марш луною розносився по руїнах.
- Готуйтеся! - Бен почувався в ударі. - Захищаємося!
Попаданці вибудували барикади з полиць і залишків стелажів. Всі відчули, як швидко запалюється адреналін у венах. Бій розпочався.
- Джошуа, ліворуч! - Вигукнула Лівій, відбивши удар палкою. Науковець заблокував ще один вихід. Плитки під ногами тріщали від натиску ворога. Довкола пролітали уламки скла, металу і пилу.
- Бен, прикрий будь ласка правий фронт! - Попросив Міллер. Товариш кивнув і виставив захист щільніше. Та раптово щось зачепило його маску, і клаптик тканини впав додолу.
- БЕН!

На очах у колег, обличчя Бена перекосило від болю. Пекучий жар пройняв всю його сутність. Тіло почало колоти й ламати так, ніби тисячі маленьких голок впилися йому в шкіру. Чоловік схлипнув, квапливо вдихнувши повітря. Решта з жахом спостерігали, як щось темне і пухке проростає крізь одяг вченого. Мох. Джошуа бачив, як він охоплює цілком руки, груди, обличчя.
- Ні! - Лівій намагалася врятувати побратима, але не встигла. Бен впав на коліна. Його очі широко відкрилися, погляд виражав цілковитий біль і страждання. Потім тіло похитнулося, і він завмер.
- Джошуа... - Жінка гарячково зчепила зуби, різко вдаривши чергового нападника. - Бен більше вже не з нами. Тепер ми самі.

Душа Міллера стискалася від палкої люті, що охопила її. Тепер вони билися так, як ніколи раніше. Тільки двоє - жінка й чоловік проти армії червонооких. Звуки боротьби приглушували їхній стогін і розлючені книги. Однак дослідники програвали. Червоні переважали своєю кількістю. Кожна хвилина здавалася вічністю. Несподівано, звук пострілів пролунав за їхніми спинами.
- Ми не самі! - Зрозуміла Лівій. До супермаркету заскочили люди з грубо зібраною зброєю. Автомати були помітно зношені, але неймовірно міткі. Самі ж воїни виглядали так, немов пережили апокаліпсис. Загриміли патрони, чергою проходячи крізь тіла монстрів. Мерзоти падали й розліталися на шматки, як пил. Джошуа стояв задиханий. Руки тремтіли та мозок усвідомлював: він все ще живий. І поки це так, треба боротися. Бен більше вже не існував, та з ним залишилася Лівій. Жінка важко сперлася на стелаж, її очі горіли вогнем.
- Хай там як, а ми вижили. - Прошепотіла вона. Та обидвоє розуміли - це тільки початок. Цей світ забрав одного з них, і вже не відпустить.