Биття сердець

У кімнаті панував напівморок. Лише слабке світло від місяця, що пробивалося крізь важкі завіси, осяювало темні силуети меблів. Ліора лежала нерухомо, занурена в глибину власного єства, немов застигла в просторі між реальністю та чимось незбагненним.  

Її тіло здавалося чужим. Важким і невагомим водночас. Відчуття, що вона випадає з часу, що світ навколо не має значення. Все, що існувало зараз – це ритм, биття, пульсація. Власне серце, і ще два. Незнайомі, нові, такі крихітні, але сповнені первісної сили.  

Шепіт. Ліора не знала, чи це її думки, чи щось інше, щось древнє, що прокидалося разом із ними. Голоси не говорили чітких слів, тільки линули хвилями, нагадуючи про щось втрачене, але важливе. Вони тягнули вглиб, ніби запрошували до розмови, до знання, до розуміння суті цієї зміни.  

Коли слабке тепло торкнулося шкіри, Ліора повільно винирнула з цього стану. Відчула поруч Гарета. Його руки, сильні та теплі, підтримували її, тримаючи від падіння в прірву власних змін. Дівчина не відкривала очей, не вимовляла слів. Лише вловлювала знайомий запах, чула прискорене серцебиття.  

Вампірка нахилилася до Гарета, інстинктивно, наче зголодніла після довгої подорожі крізь власну свідомість. Її губи торкнулися його шкіри, і кров, гаряча та жива, торкнулася язика.  

Ця кров була іншою.  

Вона пам’ятала цей смак. Колись, у перші миті після перетворення, вона відчувала подібне. Відчувала, як пульсує чужа сила. Кров Еріхана. Кров Раеля…  

Ліорині пальці стиснули його плечі, але дівчина відштовхнула Гарета. Навпаки, більш жадібно вдихнула аромат цієї сили. У цій крові було щось більше, ніж життя. Вона горіла, наче саме світло пробивалося крізь вени. Це було схоже на перехідний стан – як перший ковток повітря після народження.  

Але Ліору це не хвилювало.  

Все, що мало значення зараз – це нове биття двох сердець всередині неї. Це дивовижне відчуття причетності до чогось давнього та незбагненного.  

Дівчина відсторонилася від Гарета і знову поринула в глибини власного стану. Голоси не замовкали. Вони нашіптували, вели, розповідали про таємниці, яких вона ще не розуміла. Але знала, що скоро зрозуміє…