Нова рутина

Високі свічники кидали тьмяне світло на дерев’яну підлогу. В каміні потріскував вогонь, розганяючи зимову прохолоду, а десь у кутку хтось перегортав сторінки книги. Зала пахла старими фоліантами, ладаном і слабо — кров’ю, що ще не вивітрилася після всіх подій.  

Еліс сиділа на підлозі біля Лукаса, підклавши під себе ноги, покірно нахиливши голову. Її довге руде волосся спадало хвилями, поки він спокійно розчісував його, вправно заплітаючи коси. Вона не розмовляла, але її очі оживали, коли Лукас демонстрував дівчині магію. Юнак зосереджено витягнув долоню, і між його пальцями спалахнув маленький вогник, тріпотливий, як метелик.  

Еліс широко відкрила очі, простягнула руку, але вогник згас, ледь торкнувшись її пальців. Дівчина залилася дзвінким сміхом — коротким, майже дитячим, і знову притулилася до Лукаса.  

— Дивися, ось так, — м’яко сказав він і провів пальцем по старій книзі. Чорнило на сторінці на мить зажевріло, ніби слова самі освітлювали себе зсередини.  

Еліс видала звук захоплення і несміливо торкнулася літер. Вони затремтіли, а потім згасли. Вона закивала головою, схвильовано жестикулюючи, намагаючись пояснити, як їй подобається.  

Селеста, сидячи за столом, горнулася до книги, вдаючи, що вся її увага прикута до тексту. Але очі жінки інколи піднімалися від рядків, стежачи за Лукасем та Еліс. В її погляді було щось більше, ніж проста цікавість — трохи ревнощів, трохи незрозумілої туги. Селеста звикла до уваги Лукаса, а тепер поруч із ним була ця дика, мовчазна дитина, яка забирала його час.  

Ремі помітив це і не втримався від єхидної усмішки.  

— Селесто, ти така зосереджена! — протягнув він, нахиляючись ближче. — Вперше бачу, щоб тебе так захоплювала книжка!

Селеста навіть не підняла очей, зробивши вигляд, що не чує.  

— А може, ти просто боїшся, що малеча вкраде твоє місце? — не вгавав Ремі.  

Селеста різко перегорнула сторінку, все ще не дивлячись на нього.  

— Не неси дурниць, Ремі, — спокійно сказала вона.  

— О, ні, я серйозно! Ще трохи — і ти почнеш длубатися в магічних книгах, щоб хоч чимось його здивувати!  

Селеста пронизала співрозмовника поглядом, але він тільки хихикнув.  

— Можеш запитати в Лукаса, які закляття найкраще працюють на чоловіків, — додав він, підморгнувши.  

Лукас зітхнув, не відриваючись від заплетеної коси Еліс:  

— Ремі, чи є хоч одна ситуація, яку ти не намагаєшся перетворити на фарс?  

Ремі з удаваною задумою підняв очі вгору.  

— Дай подумати… Ні.  

Селеста закрила книгу і піднялася з-за столу.  

— Якщо ти шукаєш, кому зіпсувати настрій, йди на вулицю і поговори зі своїм відображенням у крижаній воді.  

Ремі схрестив руки на грудях.  

— Ах, яка драматична відмова. Я зачарований!  

Селеста проігнорувала його і вийшла з кімнати. Ремі всміхнувся куточком губ, задоволений, а Лукас лише похитав головою.  

Еліс тим часом простягнула руку і зосереджено вдивлялася в пальці, намагаючись повторити закляття. Маленька іскра пробігла між її кінчиками, але одразу згасла. Дівчина стиснула кулачок, і в її очах спалахнув ледь помітний вогник впертості.