Сповідь у стилі старого Голівуду.Монолог червоної помади

?️ ? Епілог. Дім світла після бурі

Минуло кілька років.
Світ більше не здавався ворожим — лише мовчазним, як старий кінозал,
де знову крутять знайомий фільм.
Вона жила тепер у маленькому будинку в районі,
де колись мешкала Мерилін Монро —
тихі алеї, пальми, і вічний аромат жасмину після дощу.

Будинок був старий, але чарівний.
Стіни — молочного кольору, завішані афішами старого Голлівуду,
на комоді — платівки Монро, Біллі Голідей, Діна Мартіна.
У вітальні — дзеркало з потертою позолотою,
у якому вона щоранку бачила не актрису, не героїню,
а себе — справжню, спокійну, живу.


---

Бім, уже посріблений віком, спав біля каміну.
А вона сиділа за письмовим столом і писала нову книгу —
не про біль, а про жіночність, про любов,
про те, як світло завжди повертається після тьми.

На палітурці майбутнього роману було написано:

> «Вона, що навчилась танцювати на руїнах».

 

Вона усміхнулась — тепер не так, як колись,
не через страх, не щоб комусь сподобатись.
А просто тому, що нарешті могла.


---

Іноді туристи проходили повз,
зупинялись, вдивлялись у її вікно і казали:

> «Кажуть, тут живе письменниця, яка колись пережила все, що ми боїмось навіть уявити.»

 

Вона чула це й тихо сміялась.
Бо знала — ніхто не переживає біль, щоб довести щось іншим.
Лише щоб зрозуміти: серце, навіть обпалене, все одно здатне любити.


---

Того вечора вона запалила свічку,
взяла у руки стару світлину Монро —
усміхнену, вразливу, мов дитину,
і прошепотіла:

> — «Дякую, Мерилін. Ти показала мені,
що щоб стати світлом — треба спочатку пройти крізь пекло.
І я пройшла. Тепер я вільна.»

 

Вітер лагідно торкнувся фіранки.
Свічка миготіла, немов кивала у відповідь.
А десь далеко, серед зірок,
Монро, здавалось, усміхалася своєю знаменитою усмішкою —
як благословення для тих, хто зцілився.


---

📖
У кінці книги вона написала коротку присвяту:

> *«Тим, хто вижив після бурі.
Тим, хто навчився говорити, навіть коли голос тремтить.
Тим, хто все ще шукає своє світло.

Ми сильні не тому, що не падали.
Ми сильні, бо встали — навіть коли ніхто не чекав, що зможемо.»*

 


---




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше