Історія чотирнадцята

Кохання - це як  гра в лотерею. Тут вже все залежить від везіння . Якось раніше  Галя над цим  особливо не задумувалася чи то як кажуть нині - не парилася. 
Жила собі в своє задоволення біля мами з татом й у вус не дула. Але завантажила якось собі Баду. То сайт знайомств  модний, щоб шукати принца на Мерседесі. Познаходила фотки сивої давнини, трохи відфотошопила й створила профіль. І тут почалося. Писали й турки, й монголи й орки, прости Господи. Але все не ті. То лицем не вийшов, то не грамотний, то машини немає, то з батьками живе, то розлучений, то вдівець, то троє дітей. Короче наша Галя балувана панянка. Як співається в тій пісні виросла у полі команиця, я така шиковна молодиця мені аби хто не потрібен, а лише той, хто з неба зірочку дістане й місяць в придачу. Так і прочекала наша дівка того Принца добрячих тижня два. Як виявилося звали його Максим, а прізвище таке чисто українське, справжнє козацьке -Бондар. Ну тут наша Галюня й попливла. А ще як взнала, що машину круту має й хату в Києві в придачу, то прийшла до мами, яка біля свиней поралася й сказала, що тепер вона столичною пані буде. Мамі з того всього ледь на п'яту точку не сіла. Подумала може бува доця перегрілася на сонці, адже +35 обіцяли, але Галька насупилася, ніжкою тупнула й тицьнула під ніс матері фото бойфренда свого. Каже на, дивися й завідуй молча, бо ти заміж за тракториста Васю йшла, а я за Макса вийду, столичного хлопчика,який прокатає з вітерцем на своєму Пежо 008. Як то кажуть з грязі в князі.   Наговорила бозна чого й побігла речі пакувати, бо столиця чекає. Але через тиждень вернулася наша "принцеса". Принц виявився аб'юзивною особою. Це вона в Інтернеті вичитала, бо не знала як ту поведінку описати. Короче грубий, хамовитий, наглий й постійно тільки сексу хоче. А Галька жінка ніжна, не звикла до прислужування. Не її рівень. Це її мали на руцях носити й у ресторани водити, це їй мали квіти й дорогу білизну купувати, це вона мала казати сьогодні хочу, а завтра ні. Та не так сталося як гадалося. Хотіла добре жити й нічого не давати взамін, то вмій тепер в людях розбиратися й шукай перш за все людину, а  не міряй все статками.