Глава 15

Глава 3

З цього дня Віктор почав жити в режимі, який ніяк не асоціювався із відпусткою. Підйом рано вранці, 10 разів «Привітання сонцю», душ, сніданок, медитація. Трохи вільного часу, для читання книги. Потім силове тренування з елементами акробатики та пробіжкою на свіжому повітрі, медитація, обід, читання. Увечері йшли вправи на розтягування, знову медитація, вечеря.

Перший час Віктор не завжди міг дочекатися вечері, просто падаючи з утоми і засинаючи міцним сном. Дивно, навіщо люди п'ють седативні, снодійні, щоб добре спати? Побільше фізичної активності, силових і кардіо вправ – і здоровий сон забезпечений.

Господиня з дочкою, спостерігаючи за постояльцем, вирішили, що той готується до якихось дуже серйозних змагань. Але ж він начебто психолог, а не спортсмен? Або це якийсь особливий психологічний тренінг?

«Слава Богу, хоч не п'є», – подумала Іра, спостерігаючи у вікно, як Віктор в легкому одязі біг через замети.

Що найбільше дивувало Віктора, так це складність виконання простих здавалося вправ. Колись він займався карате, і міг похвалитися непоганою розтяжкою. Періодично заходив в тренажерний зал, а кількість підтягувань на турніку сягало 20 повторень. Не рекорд, звісно, але багато хто з його ровесників і стільки не підтягувалися. Проте асани з йоги – це щось неймовірне. Віктор зіткнувся з тим, що просто не міг встояти в певній позі довше 30 секунд, а в розтяжці й зовсім був повний провал.

– Нащо мені ці асани? – поцікавився один раз у Василя Віктор. – Я що, битися буду в твоєму паралельному світі?

– А що, тобі вони не подобаються? Напружують, так?

– Ще й як! – зізнався хлопець, стоячи в черговий незручній позі.

– В цьому й полягає суть, – пояснив Василь. – Навчившись стійко переносити незручності та біль, абстрагуючись від зовнішніх чинників, ти виробляєш силу волі. Завдання не в тому, щоб сісти на шпагат або стати в стійку на голові, це будь-який гімнаст зможе. Суть полягає в умінні відключити мозок, прибрати сторонні думки і навчитися зосереджуватися на «тут і зараз»...

Гуркіт падаючого тіла Віктора перервав пояснення Василя. Хлопець мимохідь зачепив ще й стілець, який також голосно впав на дерев'яну підлогу, налякавши Ірину та Євгенію. Господиня з донькою переглянулися, в черговий раз переконуючись, що їх постоялець «з привітом».

«Гаразд, – подумав Віктор, потираючи забиту ногу, – через тиждень звикну, потім піде легше».

Але його очікування не виправдалися. Василь, як спеціально, щотижня змінював програму тренувань, вносячи нові й нові вправи. Вони виявилися ще складнішими. Динамічні вправи чергувалися з силовими, а ті в свою чергу – з асанами на баланс. Складалося враження, що Василь хоче зробити зі свого підопічного чемпіона з акробатики. Але Голос був невблаганний, і жалість до Віктора в його плани не входила.

Напередодні 25 грудня Віктор попросив відпочинок. Все ж таки католицьке Різдво завтра, хочеться відсвяткувати.

– Ти католик? – запитав Василь.

– Е-е, ні, – відповів хлопець.

– Тоді що ти святкувати зібрався? Не ухиляйся!

Поки все селище святкувало Різдво, Віктор, сидів в позі лотоса в темній кімнаті. Іра з Женею пішли до сусідів, і хлопця ніхто не відволікав. Його завдання полягало в тому, щоб згадати події фатального дня, коли загинула Ліка. На думку Василя, ці спогади повинні пробудити злість у хлопця, змусити його знайти спрагу помсти. Але результату це не принесло. Принаймні, помітного.

– Нічого, – заспокоював пізніше Василь чи то Віктора, чи то самого себе. – Просто потрібен час, все прийде поступово. Гаразд, на Новий рік можеш відпочити. Вечір і наступний ранок в твоєму розпорядженні.

– От спасибі, – пробурмотів Віктор.

Увечері виникла нова проблема. У метушні останніх подій Віктор якось випустив з уваги одну річ. А саме – стан банківського рахунку. Адже він звільнився, і в цьому місяці зарплати не буде. Звичайно, вона не така вже й велика, і Віктору доводилося підробляти відео монтажером. Добре, що на основній роботі часто було спокійно, що дозволяло виконувати легкі коригування роликів в робочий час. Завдяки такому підробітку хлопцю вдавалося знімати квартиру і цілком пристойно харчуватися, залишалися гроші й на відвідування різних закладів, подарунки батькам і Анжеліці.

Власне через подарунки він і зайшов в онлайн банкінг. Хлопцеві захотілося віддячити Ірині і її доньці за досить теплу гостинність. Ніхто не зобов'язував їх проявляти таку дружелюбність і навіть якусь турботу, наприклад, забинтувати розтягнуте зап'ястя або купити продукти в магазині, поки йому важко було ходити через забиту ногу.

Думаючи, чого б такого подарувати, Віктор зупинився на графічному планшеті. Євгенія вчиться на дизайнера, а значить, такий девайс буде доречним. Спочатку він не звернув уваги на ціну, перш за все, вивчаючи технічні характеристики. Але коли справа дійшла до сплати, хлопець здивувався. Хоча що тут дивного, якщо останнім часом він тільки витрачав, а перед поїздкою зняв значну суму з карти для оплати житла на півроку і походи в магазин, де явно був відсутній термінал.

На щастя, на планшет вистачило, як і на величезний теплий плед для Ірини, але далі доведеться повернутися до відео монтажу. Як же Віктор вгадав, взявши з собою свій ноутбук! Звичайно, для серйозної обробки відео потужності ноутбука не вистачить, але простенькі корекції виконувати можна. Тепер залишилося тільки вмовити Василя виділити йому час на роботу. На подив, той легко погодився, і навіть схвалив цю ідею.

– Ну звичайно, працюй! – відповів Василь, коли хлопець розповів йому про фінансову ситуацію.

– І ти не будеш заперечувати? – з сумнівом запитав Віктор.

– Чого б це? Навпаки! Ти тренуєшся, і тобі треба добре харчуватися, щоб були сили. І це добре, що ми підняли цю тему, а то я зовсім забув...

– Про що забув? – Віктор так і зрозумів, що тут десь криється підступ.