Споріднена душа
20
Та коли стаєш студентом, починається етап стрімкого дорослішання. Хочеться випробувати всього потроху. І ось мій друг, хлопець, захотів більшої близькості.
— Вибач, що я тебе про таке запитаю, але мені хочеться взяти більше з наших стосунків. Ти розумієш, про що я? — питає він, сидячи на гойдалці у задньому дворі біля гуртожитку.
— Я знаю. Я відчуваю. Але я не можу. Я надто боюся, — вже соромлячись, відповідаю я.
— Так, я тебе розумію. Але зрозумій і мене. Усі тепер пробують, та й фізично вже хочеться. Я боюся, що не витримаю. І якщо не з тобою, то з іншою — все одно, — чесність була його сильною стороною.
— Ну, пробуй. Я все ж тримаюся свого принципу. Водночас тебе розумію, — відповіла я, відчуваючи себе мудрішою.
З кожним днем я бачила, що наші стосунки змінюються. Ми дозволяли собі флірт з іншими, а потім розповідали про це одне одному. Грали в ігри на кшталт «підморгни комусь» і рахували, скільки разів нам відповідали. Думаєте, це нормально? Для нас — так. Ще й весело.
Адаптація до міста й студентського життя у Кості пройшла на ура. Я була для нього опорою: спрямовувала, допомагала там, де була більш обізнана. Тому він швидко знайшов собі друзів та брав активну участь у студентському житті.
#5952 в Любовні романи
#1441 в Короткий любовний роман
#687 в Молодіжна проза
#170 в Підліткова проза
Відредаговано: 17.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
