3

Вже дев’ята вечора. Я сиджу на підвіконні в гуртожитській кухні, чекаю, поки закипить нова порція води для нічного ромашкового чаю — мого особистого еліксиру спокою. Минуло десь чотири години з того «випасного» дзвінка, а я все ще думаю про той його низький голос. І, як виявилося, не дарма.

Телефон раптом задзвонив — і в голові миттєво промайнуло: мама, Діма… або хтось новий?

Погляд падає на екран — знайомий номер. Це він. Той самий, який годинами тому викликав у мене цілий спектр емоцій — від подиву до ледь не агресії.

Я вагаюся. Але бажання ще раз почути той нереальний тембр перемагає.

— Так! — кажу різко, без прелюдій.

— Вибач, — чую тихо. — Я сьогодні не в гуморі був, — додає. — Давай почнемо спочатку. Мене звати Костя. А тебе — Сабіна, так? Гарне ім’я, мені подобається.

Окей… плюсик за підхід.

— Так. Це я. Приємно познайомитися… думаю, — відповідаю вже спокійніше.

— То чим ти сьогодні займалась? — питає вже зовсім по-дружньому.

— Конспекти писала. Про письменників. Я студентка, — одразу озвучую свій статус. Ну, щоб розумів, з ким має справу.

— Студентка, кажеш? А скільки тобі років, студенточко? — вже фліртує, не криючись.

— Шістнадцять. Я молода! — сміюся.

— Мені теж шістнадцять. Але я ще в школі, десятий закінчив, — впевнено заявляє.

— Шкода, що ще в школі. Дарма дні марнуєш, — підколюю. Чисто по-доброму.

— Не думаю. Я, між іншим, доволі розумний. Хочеш — протестую тебе? Про кого ти там писала конспект? Або хоча б скажи предмет! — каже самовдоволено.

— Ну, раз ти такий розумний… Про славнозвісного Тараса Шевченка писала! — сміюся.

І тут — несподіванка. Він не просто щось там згадав із «Кобзаря» — він розповів так, ніби щойно був на каві з Шевченком. А потім пішло-поїхало: від української літератури — до історії, від історії — до космосу. І все це — без жодного «шо робиш?» чи «яка погода».

Ми проговорили три години. Непомітно, легко, з гумором і глибиною.

Я була захоплена. Вперше за довгий час з кимось говорила не «аби що», а по-справжньому. Він — точно стане моїм другом. А далі… побачимо.