1

Я хочу почати цю історію з одного весняного дня 2013 року в Чернівцях. Тоді я була студенткою Педагогічного коледжу — юною, мрійливою, трохи втомленою від навчання й... хронічно незакоханою.
У той день я сиділа на підвіконні біля великих вікон і спостерігала за парою, що цілувалася просто під гуртожитком. Зазвичай я не звертаю уваги на такі сцени — ну, цілуються і цілуються, романтика навколо, весна ж! Але тоді мені чомусь дуже захотілося опинитися в чиїхось обіймах. Хоча б на мить.
Що зі мною не так? Чому я досі не знайшла свою споріднену душу?
Дзень! — задзеленчав телефон. Діма.
О, знову він... Знайомий, який з’явився в моєму житті точно не в той момент, коли я вирішила: впущу у своє серце тільки того, хто напише першим. І от саме він і написав.
Мені він не дуже сподобався — якийсь надто серйозний, занадто турботливий... чи, може, я просто чогось не розуміла?
Я не відповідаю на дзвінок. Просто пишу, що зайнята. Навіщо мучити себе й його? Натомість хапаюся за конспекти — перевірений спосіб заспокоїти розбурхану душу. Увімкнула музику на всю кімнату, аби заглушити думки.
Минуло зовсім небагато часу, як раптом — стукіт у двері.
— Можна зайти? Сабіно! — долинає голос Лерки.
— Та заходь. Ти щойно прийшла? Я тебе після пар не бачила, — намагаюся звучати зацікавлено.
— З подругою зустрічалась, — тихо каже вона. — Але не про це. Хочу тобі розповісти про дискотеку в Красноїльську. Була там у суботу — о, це було щось!
— Ну давай, дивуй, — бурмочу, не відриваючись від нотаток.
— Там усе було серйозно: ніяких "малявок", тільки дорослі. І всі такі... ммм... симпатичні — і хлопці, і дівчата! Очі розбігалися!
— Та невже? — посміхаюсь.
— Стільки гарних очей... — мрійливо зітхає Лерка.
— То покажи хоч одного з тими очима! — сміюся.
— Давай пошукаємо в соцмережах, — пропонує вона.
— А давай.
Ми переглядали десятки сторінок хлопців із того села — оцінювали, обговорювали, будували припущення. І знаєте, я зовсім забула, з чого все почалося. Знаю одне: у таких випадках хтось точно напише. Гарантовано.
Коли Лерка пішла, я знову взялася за конспекти. Але недовго. Сповіщення блимає вгорі екрана.
Повідомлення… від нього.