Лія втомлено дивилася у вікно дощ. Настрій під стати погоді. Без Мирона було сумно й самотньо, не вистачало його. Багато речей перестали радувати. Вона часто дивилася інстаграм сторінку Мирона там було фото біля машини, фото з друзями, відпочинок у домі де вони були у двох. На фото вони щасливо посміхаються. Лія заплакала, так стало боляче втрачати його. Він її дорогий і близький.
Мирон переглядав фото де Лія посміхалася. Ці фото змушували зрозуміти, що без неї таке сіре, порожнє життя.
На душі коти шкребуть.
Марина присіла біля Мирона і подала каву.
-Це тобі.
- Не потрібно.
-Тобі це потрібне. Вигляд стомлений сьогодні зачет вирішив завалити.
-Тебі яка справа?
- Грубо. Вибач за те, що посварила тебе з дівчиною. Мені соромно давай мириться. Друзі?
- Справді тепер друзі. Ти мені не друг.
Мирон пересив. Цей залік завалив, але йому вперше було все рівно. Адже можна перездати. А Лія вже місяць, як мовчить, ігнорує дзвінки, смс.
Це кінець.
#1870 в Жіночий роман
#7384 в Любовні романи
#1700 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 28.03.2025