Повернулися до міста. Навчання почалося.
Лію лекції з дизайну інтер'єру порадувала. По групах створювали проекти, хто кухні, хто вітальні.
Мирон слухав лекцію. Коли зайшов декан юридичного за ним молода дівчина. Світле волосся уложине хвилями, легкі стрілки на очах.
-Доброго дня. Ігоре Петровичу.
-Доброго дня. Василь Леонідович.
-В нас нова студентка Марина Соколова. Перевелася із сусіднього міста.
-Здравствуйте.
Сідай Марія Соколова. Продовжуємо лекцію.
Декан пішов. Тривала лекція. Усі швидко почали записувати. Матеріалу багато, все потрібне.
Марія втомилася підвела очі на лектора.
-Так багато матеріалу. І як це все вивчити. Голова навколо.
-Так, ми багато пишемо. Ну що вдієш.
-А книжки в бібліотек не треба читати.
-Потрібно але в лекції найнеобхідніше та найкорисніше.
-Марина
-Оля
-Скільки до кінця лекції?
-Десь 20 хвилин
Коли закінчилася лекція студенти радісно пішли в кафе пообідати.
Марина приєднаюся до групи студентів. Познайомились Василь, Микита, Оля, Даша, Ігор, Мирослав.
Марина обідала і стріляла очима на Мирона стриманого, гарного. Він її одразу сподобався.
Вже в коридорі йдучи з Олею, спитала.
-У Мирона є дівчина?
-Чула є. Сподобався.
-Так. Гарний, вихований.
-Він добрий хлопець. Розумний, веселий, допомагає, якщо просять. Жаль не самотній. Хоча не дивно. Такий й один рідкість.
-Так, так.
Марина байдуже подивилася вперед. Яка різниця один чи ні. Він все одно буде моїм. Я так вирішила. Хто мені може бути конкурентним. Красива, розумна, легка. Не один хлопець не встоїть.
На парі раздали реферати.
-Мирон ти можеш допомогти із темою реферату?
-Що саме?
-Дивися ця тема мені і знайома, але це не зрозуміло.
-Ну, дивись тут трохи не так. Інша інформація.
-А зрозуміла. Дякую. Заплуталася. Ти молодець.
-Нема за що.
-Слухай ти міг допомогти мені перевезти речі. Я недалеко живу від універу. Речів небагато.
-Вибач не як.
-Шкода.
-Ну, ні чого.
Значить інакше.
Марина одягла спокусливу сукню. Підсіла на лекцію до Мирона. І спокушала то очі стриляла, то питала і списувала лекцію у нього. Прикидалась дурою. Так минув тиждень. Але Мирону було однаково. Його серце було лише для Лії.
#1871 в Жіночий роман
#7405 в Любовні романи
#1710 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 28.03.2025