-3-

  Вже на перерві між парами вона розповіла подруге про сон.

- Тобі колись снився один і той самий сон?

- Та ніби ні. Кожен різний. То море, то гарний незнайомець.

- Ніка, а мені цей сон сниться вже рік. Такий реальний я ніби живу у двох світах.

- Лія Лія. Може треба задуматися і розпочати нові стосунки не уві сні, а наяву.

- Дуже смішно!

- Ну не гнівайся. Я пам'ятаю, ти складно пережила розлучення з Андре. Але життя продовжується. Потрібно озирнутися

та знайти іншого хлопця.

- Знаю ти мені вже казала. Але зараз мені не до цього. Скоро 3 курс там багато іспитів, диплом треба починати писати.

- Ну ти даєш це лише за 3 місяці. Відпочинок, літо, пляж. А диплом пам'ятаю, список дали.

- Ніка зараз головне закінчить навчання. Все потім

– Так і життя пройде. Зараз навчання, потім робота.

Що потім?

- Я боюся вилетіти! Ти ж пам'ятаєш багато не здала. Речі та на вихід.

– Тобі не варто переживати. Ти ж відмінниця.

- Ага, тільки це така праця. Боюся, бюджетне місце завжди вакантне.

- Пам'ятаю це складно забути нам це нагадують викладачі

щодня.

Розсміялися подруги.

Вже ввечері за дипломом Мирослав збивався. Прокручуючи сон про незнайомку таку рідну. 

– Та диплом сьогодні не напишу. У голові бардак. Варто провітрити голову.

Одягнувши спортивний костюм, він побіг у парк. Вечірня прохолода не дивлячись, що невдовзі літо. Після дощу знизилася температура. Парк такий гарний доглянутий. Повітря з ароматом квітів. Все вже розквітло.

Знову почав писати диплом. І зміг зосередитись. Потрохи і допишу.